+16 Київ
10 років тому в окупованому Криму проводили останні приготування до так званого референдуму. Путін відбирав в України півострів, прикриваючи нашвидкуруч зробленим фіговим листочком голосування пряму насильницьку анексію території сусідньої держави – уперше таке відбувалося в Європі після Другої світової війни на очах у всього світу.
РФ порушила норми міжнародного права та Конституцію України. На це Захід не міг закривати очі й узявся засуджувати Путіна (багато в чому лише на словах). Звичайно, було введено санкції, але все-таки цю агресію сприймали як якийсь локальний конфлікт. Цивілізований світ і не найдурніші його громадяни зовсім не хотіли порушувати свого комфорту й визнати, що на їхніх очах народився й зміцнюється фантастичний монстр. Що мафіозна держава, яка і багатьох на Заході щедро підгодовувала хабарями й подарунками, дедалі більше стає фашистською.
Тепер під дулом автоматів людей примушують голосувати за Путіна на окупованих українських територіях. Триває дискусія, усередині якої світової війни ми перебуваємо – третьої чи все-таки вже четвертої. Найкраще, що ми сьогодні можемо зробити – це згадати, що ми робили 10 років тому, як усередині себе поставилися до захоплення Криму, які дії потім зробили. Що робила влада наших країн і що робить зараз, щоб не допустити такого надалі. Сьогодні важливий кожен день, на усвідомлення та рефлексії немає більше тих восьми років, які минули між лютим 2014 року й лютим 2022 року.
Джерело: Leonid Nevzlin / Telegram
