+13 Київ
У Путіна дуже багато спорідненого з його попередником, чиє життя закінчилося в бункері навесні 1945 року. Не дуже розумна людина від природи, він тільки й робить, що косплеїть диктаторів минулого, поєднуючи в собі риси Гітлера і Сталіна, що на виході дає жахливий гібрид, злочини якого не мають бути й не будуть забутими.
Страти військовополонених – один із таких злочинів. Досить згадати "катинський розстріл" – масове вбивство польських полонених офіцерів, здійснене НКВС за Сталіна. Страти військовополонених здійснювали в таборах нацистської Німеччини. Їх здійснює путінський режим уже в наш час. Рік тому в колонії в Оленівці внаслідок цілеспрямованого теракту, підготовленого росіянами (щодо цього є свідчення очевидців), загинуло понад 50 полонених українців, десятки було поранено.
І це було гірше за сталінську Катинь. Захисники "Азовсталі" вимушено здалися в полон за домовленістю. Декого потім обміняли на кума Путіна Медведчука, що спричинило обурення путінських "патріотів". Щоб заткнути ораву, їм кинули кістку, здійснивши підрив в Оленівці. Адже Путін боїться своїх поплічників і, як засвідчив похід Пригожина на Москву, – не даремно. Зараз, знову їм на догоду, проводять судилище над азовцями в Ростові. І досі майже 700 захисників Маріуполя, незважаючи на домовленості, перебувають у російському полоні, де з них знущаються путінські кати.
Від моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну минуло майже півтора року, весь цей час триває жахлива війна, яка руйнує міста, життя й долі українців. Рашисти скоїли і скоюють стільки звірств, стається стільки трагедій, що за рік люди забувають навіть події, які стоять в одному ряду з Маріуполем, Бучею, Ірпенем… Із російських опозиційних ЗМІ у ці дні про річницю вибуху в Оленівці згадали одиниці (я бачив лише у "Ходорковский LIVE" і "Настоящего времени"). Але мовчати про злочини путінського режиму, не згадувати про них усього за рік після того, що сталося, – це допомагати йому вчиняти нові.
Адже нічого немає важливішого зараз, ніж зупинити зло, вигнати рашистів з української землі. Скільки ще має статися трагедій, трапитися Буч і Оленівок, щоб Захід нарешті перестав роздумувати про те, чи варто саме зараз постачати українцям конкретні види зброї чи, можливо, ще почекати? Україні потрібні літаки, потрібні снаряди, потрібні ракети великої дальності. І необхідно їй усе це дати якнайшвидше.
Джерело: Leonid Nevzlin / Facebook
