Світова політика стає рівно такою, якою й була до цього. Просто те, що було сховано під капотом, тепер проявляється, як на рентгені. Те, що раніше було прийнято говорити лише за кулісами, кулуарно, тепер пишуть у соцмережах. Чи хтось досі вірить, що топполітики світу розмовляють у житті так, як у телевізорі?
Поправивши краватку, ввічливо, дипломатично ведуть переговори з колегами, сидять з осанкою школяра в кабінетах, рівно тримають спинку, чемно усміхаються, підписують папери й тиснуть руки?
За моїми спостереженнями, справи вирішуються інакше. Закриті клуби чи дачі, віскі й багато мату.
Та й в офіційних кабінетах багато мату.
Якось давно мене з колегами запросив у гості один сенатор-республіканець. Я була дещо вражена, що в будинку з видом на Капітолій у понеділок ввечері стільки п'яних конгресменів, сенаторів, чиновників Білого дому. Сидять, грають у карти й обговорюють свої політичні плани. Мене вразило саме те, що це був понеділок.
Хоча в Україні я це бачила не раз. Але американська політика здавалася іншою. Люди всюди люди.
З того часу я багато разів зблизька бачила, як це працює в різних країнах. Повірте, ми в цьому плані особливо не відрізняємося від наших партнерів.
Тому коли починається лемент – як же так, політики почали відверто крити одне одного х…ями, грубо обсміювати й погрожувати – нічого нового не сталося.
Це такі ж люди, як ми з вами, іноді кращі, часто гірші. Але в основному мають той cамий набір гріхів і страхів: слабкостей, амбіцій, образ.
Нічого нового не сталося.
Просто реальна політика виходить із тіні. І все більше зриває маски лицемірно-дипломатичних посмішок.
Джерело: Берлінська / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора