+2 Київ
Хоча пресконференція Трампа в інтерпретаціях наших медіа може вводити в депресію, насправді там не сказано нічого нового.
Головне, що ми побачили, – це те, що Трамп поступово входить у курс справ із широкого кола питань, і цей процес ще не завершений. Тому замість однозначних відповідей на запитання щодо України ми чуємо уривчасті фрази, які без інтерпретацій зрозуміти складно. Тоді інтерпретацій у Facebook, як відомо, більше, ніж атомів у всесвіті, і кількість аналітиків у будь-якому чаті дорівнює 100%.
Насправді інтерпретувати треба не уривки фраз із пресконференцій, а конкретні дії адміністрації нового президента США. Особливості американської політики в тому, що інститути важливіші за персоналії, а юридичні процедури не можна підмінити емоційними жестами. Тому вектор руху американської політики на підтримку України у війні з Росією якщо й може бути змінений, то зробити це буде дуже непросто. Але можуть бути деталі стосовно того, як цей рух відбуватиметься, наскільки швидко і в якому обсязі. Проте зараз це зрозуміти неможливо хоча б тому, що Трамп поки не є президентом.
На сьогодні головна перепона будь-якому мирному процесу – принципово різні погляди на війну й мирний процес із боку України, США, ЄС і путінської Росії. Якщо США розглядають це як локальну війну десь у Європі – Трамп прямо каже: "Нас роз'єднує така штука, як океан", – то для Путіна це війна між Росією і Заходом за "нову архітектуру безпеки". І якщо про заморозку війни по лінії фронту США гіпотетично говорити ще можуть, як би нам боляче не було це сприймати, але ні про яку нову "архітектуру безпеки" немає навіть натяків на які-небудь дискусії.
У цій конфігурації гіпотетична "здача" Америкою України не вирішує питання, заради якого Путін починав війну. Тому припинення підтримки України з боку США – це фактично згода на пропозиції Путіна щодо цієї нової архітектури. Тобто капітуляція США і ЄС перед Путіним. Незалежно від того, хто буде президентом, надзвичайно малоймовірно, що США на таке коли-небудь підуть, адже в такому разі під питання поставлять і всі інші зобов'язання американців перед своїми іншими союзниками.
Як ми бачимо з виступів людей, які за декілька тижнів формуватимуть позицію майбутньої адміністрації президента Трампа по Україні, серед них немає проблеми нерозуміння цього. Але, як ми побачили з учорашньої пресконференції, цього розуміння поки недостатньо для складання чіткого плану завершення війни, який міг би представити Трамп публічно. Тому все, що він каже й казатиме найближчим часом, апріорі не матиме чіткості, щоб не "злякати" не лише Україну, ЄС і Путіна, але й саму американську політичну систему та її союзників у всьому світі.
Головне, що ми маємо зрозуміти і про що вже неодноразово говорилося членами майбутньої адміністрації Трампа, – поразка України не відповідає національним інтересам США. Через цю тезу й треба інтерпретувати все, що говориться на пресконференціях.
Джерело: Микола Княжицький / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
