Російський ферохром під виглядом індійського продовжує потрапляти до Європи

В обхід санкцій: чому російський ферохром вільно продають по світу. Відповіді мають дати СБУ й Офіс генерального прокурора. Доки Україна мужньо протистоїть ворогу, а світ накладає санкції на країну-агресора, знаходяться ті, хто допомагає Росії обходити обмеження, продовжуючи життя російській економіці. Попри те, що назви компаній і конкретні прізвища таких "помічників" відомі, українські правоохоронці ігнорують ці факти. А мали б реагувати.

Нещодавно президент Росії Путін визнав, що санкції все-таки спричиняють руйнівний вплив на російську економіку. Це справжнє одкровення, адже до цього всі його заяви зводилися до того, що обмеження не шкодять РФ і навіть посилюють її. Якщо вже брехливий російський диктатор змушений був визнати очевидний факт, то, вочевидь, справи кепські. І це підтверджується даними Bloomberg, який прогнозує найближчим часом обвал російської економіки.

Тобто санкції працюють. Але не менш важливими за самі санкції є механізми блокування їхнього обходу. Бо саме це є основною проблемою: російська економіка досі жива і продовжує фінансувати війну проти України якраз завдяки тому, що знаходить шляхи обходу обмежень.

Періодично ці канали закриваються – так, нещодавно прийшли добрі новини зі США: Америка збирається прийняти новий пакет санкцій проти "тіньових танкерів", які перевозять російську нафту. Певні заходи здійснює й Україна: днями президент Володимир Зеленський заявив, що українська сторона передала європейським партнерам списки компаній, які продають свою продукцію до Росії, попри санкції. І чекає відповідної реакції від європейських партнерів – швидше за все, ЄС прийме черговий пакет санкцій, який ще більше перекриє кисень російській економіці.

Але треба розуміти, що Росія – це гігантська країна з потужною промисловою індустрією, здатна отримувати доходи для ведення війни в різних галузях в обхід санкцій. І тут дуже важливо, щоб влада слухала сигнали від українських активістів і журналістів, які ведуть величезну роботу з виявлення дірок, за допомогою яких Росія обходить обмеження.

Цій темі присвятив ґрунтовне двосерійне розслідування засновник StateWatch Олександр Лємєнов. Ознайомитися з ним можна тут і тут. Якщо чесно, мене ця стаття вразила. Адже в ній ідеться про те, що найбільший виробник металевого хрому, без якого неможливе жодне оборонне підприємство, обходить секторальні санкції, введені проти російських феросплавів, і спокійно продає їх по світу, залучаючи доходи до російського бюджету на сотні мільйонів доларів. При цьому, як свідчать дані розслідування, він робить це за допомогою бізнесмена українського походження.

Але ще більше мене вразило, що, попри факти, наведені у розслідуванні, які вказують на конкретні компанії й осіб, українські державні й правоохоронні органи жодним чином на нього не прореагували. Нуль реакції! Ні кримінального провадження, ні бодай коментарів, що хтось має намір його розпочати.

Отже, про що пише Лємєнов. Є такий собі російський олігарх Сергій Гільварг, власник групи MidUral, найбільшого у світі виробника металевого хрому. А в нього є партнер – швейцарський бізнесмен українського походження Олег Цюра. Згідно з розслідуванням, Цюра організував схему обходу санкцій ЄС за допомогою швейцарських компаній-прокладок, які фіктивно продають російську продукцію індійським підприємствам, після чого товар переправляється до країн ЄС і США через Естонію. Розслідування свідчить, що компанія Phoenix Resources AG та інші структури Цюри й Гільварга продовжували постачання продукції навіть після посилення санкцій у 2022 році, формально використовуючи треті країни. Участь у схемі також брали інші компанії й фігуранти, такі як німецький бізнесмен Йоганн Еккерт і естонська MBR Metals OU.

При цьому на документах вказується інша країна походження продукції, що дозволяє уникати заборон на російські феросплави, критично важливі для військово-промислового комплексу Росії. Так, металевий хром, що виробляється на заводах MidUral, використовується для виробництва військової техніки та озброєння. Саме тому його експорт приносить значні доходи російському оборонному сектору. У розслідуванні Лємєнова йдеться, що керівництво ключового заводу компанії відкрито підтримує проведення так званої спеціальної воєнної операції проти України, що ще більше підкреслює роль цієї продукції у фінансуванні війни. Таким чином, схема Цюри й Гільварга сприяє не лише уникненню санкцій, а й посиленню військових спроможностей РФ, що становить загрозу національній безпеці України й усього ЄС.

Розслідування Олександра Лємєнова спонукало мене також узятися за цю тему. Я проаналізувала реєстри експортних операцій зазначених у розслідуванні компаній і от що з'ясувала: існує складна й заплутана схема обходу санкцій ЄС, організована навколо постачання російського ферохрому на міжнародні ринки. Ключову роль у цій схемі відіграє швейцарська компанія Phoenix Resources AG, яка, за даними ImportGenius, систематично закуповує продукцію російського металургійного холдингу MidUral і перепродає її індійській компанії Vardhman Ferro Alloys. Примітно, що у 2023 році в низці поставок вказувалися країни походження товару РФ і Нідерланди, в яких взагалі не виробляється ферохром.

Одна з яскравих деталей: 26 липня 2024 року два вантажі ферохрому загальною масою 24 тонни прибули морським транспортом із Роттердама до порту Нхава Шева в Мумбаї. У супровідних документах країною походження була зазначена Росія.

Аналогічні дані щодо цих вантажів, за виключенням номерів коносамента (Bill of Lading), зазначені і в китайській імпортно-експортній базі 52wmb.

https://en.52wmb.com/buyer/89832073?type=0 

Індійська компанія Vardhman Ferro Alloys – торговець кольоровими металами та сплавами, зокрема і ферохромом. За даними сайта компанії поставки металів Vardhman Ferro Alloys здійснює в понад 90 країн світу. Проте дані ресурсу ImportGenius свідчать, що географія торгівлі Vardhman Ferro Alloys насправді скромніша, й протягом останніх 10 років компанія напряму продала продукцію в 22 країни.

https://www.vardhmanferroalloys.com/ferro-alloys/lc-fe-chrome-importer-exporter-supplier/ 

Однак уже за 20 днів ця ж індійська компанія Vardhman Ferro Alloys продає аналогічну партію естонській компанії MBR Metals OU. І ось тут починається найцікавіше: у документах зазначено, що походження товару – Індія, хоча очевидно, що це той самий російський ферохром.

Індійська компанія Vardhman Ferro Alloys, згідно з інформацією на власному сайті, нібито продає метали в понад 90 країн світу. Але дані ImportGenius свідчать, що насправді протягом останніх 10 років компанія мала прямі контракти лише з 22 країнами. Це означає, що значна частина їхньої діяльності може проходити через непрямі маршрути й посередників. Схема виглядає так: російський завод MidUral продає ферохром Phoenix Resources AG у Швейцарії, потім його купує Vardhman Ferro Alloys в Індії, а звідти товар переправляється до естонської MBR Metals OU. Остання вже постачає цей метал європейським споживачам, формально як "індійський" продукт.

Ця схема дозволяє змінити країну походження товару, щоб обійти санкції ЄС проти російської продукції. MBR Metals OU, яка займається торгівлею ферохромом, на своєму сайті не розкриває інформації про постачальників продукції. Це ускладнює спроби визначити кінцевих покупців металу. Є припущення, що продукція надходить до європейських клієнтів без обов'язкового митного декларування. Ба більше, дані свідчать, що маршрут із Роттердама до Мумбаї може бути лише формальністю, адже є імовірність, що вантаж одразу відправляється до одного з європейських портів.

Варто підкреслити, що Phoenix Resources AG і подібні компанії, які базуються у Швейцарії, не обмежені у закупівлі російських товарів, оскільки санкції ЄС на Швейцарію не поширюються. Це створює можливість для російських металургійних холдингів через свої торговельні доми (компанії-посередники, що займаються міжнародною торгівлею) отримувати валютну виручку на Заході. Натомість індійська компанія використовується для фіктивної зміни країни походження товару, що робить його "безпечним" для продажу на ринках ЄС.

Окрему увагу привертає діяльність естонської компанії MBR Metals OU, яка раніше закуповувала значні обсяги російського ферохрому, зокрема й для українського ринку. Однак після 2022 року компанія переорієнтувалася на "індійську" продукцію. Це лише підсилює підозри, що така логістика створена виключно для обходу санкційних обмежень. На жаль, через обмежену інформацію неможливо визначити кінцевих європейських покупців цього металу.

Описаний ланцюжок дозволяє російським виробникам не тільки обійти санкції, але й забезпечити валютні надходження для підтримки військово-промислового комплексу Росії. Хоча немає прямих доказів транспортування продукції через усі заявлені пункти, така схема виглядає вкрай вірогідною, зважаючи на всі зібрані факти та розбіжності в даних митної документації.

Таким чином, російський ферохром під виглядом індійського продовжує потрапляти до Європи, посилюючи економічні позиції РФ і створюючи додаткові ресурси для її військової агресії.

Попри те, що дані, на які спирається Лємєнов і на основі яких робила власний аналіз я, знаходяться у відкритому доступі, і за цими схемами стоять конкретні компанії й особи, жодної реакції українських правоохоронців на ці факти не було.

Підкреслю, що йдеться лише про один встановлений доказово ланцюг поставок. Скільки їх насправді, за участі інших індійських фірм, – невідомо, і можливостей це достеменно встановити у правоохоронців кратно більше, ніж у журналістів.

Саме тому я подаю до Служби безпеки України й Офісу генерального прокурора заяви про злочин і прошу вважати цю публікацію додатком до цих заяв.

Упевнена, що доказова документальна база, зібрана Лємєновим і доповнена мною, є цілком достатньою для відкриття кримінального провадження за фактами вчинення Сергієм Гільваргом і Олегом Цюрою злочинів, передбачених ст. 110-2 (фінансування дій, вчинених із метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України).

Триматиму читачів у курсі щодо реакції правоохоронців на цю заяву.

Джерело: Site.ua