Якщо епідемія не на два місяці, а на два роки, рішення притримати гроші зараз за рік може здатися єдино правильним

Дві важливі розвилки в поведінці урядів в умовах коронавірусу.

1. Жорсткість карантинних заходів

Більшість поточних висловлювань фахівців за темою свідчить про те, що жорсткий карантин, найімовірніше, виправданий. Проте остаточну відповідь на це запитання ми матимемо за кілька місяців (якщо не за кілька років у негативному сценарії). Абсолютно незрозуміло, чи здатна більшість економік пережити, наприклад, рік жорсткого карантину.

Сценарії, за яких кількість смертей, пов'язаних з економічним спадом, спричиненим карантинними заходами, перевищить кількість смертей від власне вірусу, не такі неймовірні, як це здається на перший погляд. До того ж у бідних, особливо африканських, країнах я б розглядав такі сценарії як базові.

У будь-якому разі мені здається, що жорсткі карантини більш виправдані там, де багатша країна і старше населення, і менш виправдані, якщо населення молоде, а країна бідна. Особливо у країнах, де вмирають від голоду та інших причин, спричинених економічною нездатністю суспільства розв'язати найпростіші проблеми (центральні водопровід і каналізація, базова медицина, захист громадського порядку тощо). Десь спад, спричинений карантином, у принципі, може призвести до розгулу бандитизму, революції та громадянської війни.

2. Кого має рятувати/підтримувати держава

Зараз різні країни змагаються в роздаванні пакетів антикризових заходів. Це пом'якшує кризу, і якщо епідемія за кілька місяців піде на спад, то такі енергійні заходи цілком виправдані.

Однак уявімо собі, що карантин триватиме рік. Навіть ресурси держав – емітентів резервної валюти не безмежні. У всіх інших і поготів обмежені.

Кого, на мою думку, без жодного сумніву потрібно підтримувати, то це людей, які вимушено позбулися роботи (до того ж на якомусь базовому рівні, маючи на думці, що це може бути надовго), і фінансову систему, бо якщо заваляться банки, то настане повний хаос. В іншому все абсолютно неоднозначно.

Є, наприклад, авіаперевізники. У більшості літаки в лізингу. Платежі капають, а перельоти різко скоротилися. Банкрутство більшості – питання часу. Чи має їх підтримати держава? Якщо криза на кілька місяців – можливо, бо витрати банкрутства можуть перевищити масштаб підтримки.

А якщо криза на рік? На два?

Що реально станеться, якщо більшість авіаперевізників збанкрутує? Літаки нікуди не подінуться, і, щойно на них виникне попит, лізингові компанії, які їх забрали, із задоволенням віддадуть у лізинг/оренду кому завгодно. Люди, які мають компетенції з управління авіакомпаніями, теж нікуди не подінуться. Щойно ситуація зміниться, з'являться нові компанії замість банкрутів. Досить імовірно, ефективніші.

Що станеться, якщо всі туроператори збанкрутують? А вони без держпідтримки точно збанкрутують, бо переважно передплатили сезон готелям, але не можуть зараз продати путівки. Ну якісь люди втратять гроші, банки спишуть частину кредитів. Фахівці в галузі нікуди не подінуться. Готелі теж не зникнуть (може, якісь банки за борги заберуть, але не більше). Щойно турпотік відновиться, відразу з'явиться купа нових гравців у галузі.

І якщо якісь ресторатори розоряться, коли карантин закінчиться, нішу відразу заповнять нові.

Тому в умовах невизначеності із часом карантину, неминучості зниження податкових надходжень і неминучості масованої підтримки простих людей, які вимушено залишилися без роботи, на місці держав я б дуже і дуже серйозно подумав про осмисленість підтримки всіх бізнесів.

Напевно, виправданим є мораторій на обслуговування кредитів і низки податків. Напевно, осмислено підтримати якісь складні, переважно машинобудівні бізнеси, які буде не так швидко і легко відновити після кризи. Однак точно не всіх фронтально. Ресурсів точно не вистачить.

У нас [у Росії] постійно говорять про необхідність знизити економічну нерівність. Ну от чудовий привід її реально знизити – базово підтримувати найбідніших, а з багатими і середніми витрати через кризу поділити.

Щодо багатьох це несправедливо. Але життя загалом несправедливе. А якщо епідемія не на два місяці, а на два роки, рішення притримати гроші зараз за рік може здатися єдино правильним.

Джерело: Дмитрий Некрасов / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора