0 Київ
Чи потрібно випускати Петра Порошенка за кордон?
Прихильники Петра Порошенка скаржаться, що їхнього політичного лідера не випустили за кордон у службове відрядження, бо керівництво ВР це відрядження скасувало. Прихильники скаржаться і захищають свого політичного лідера.
Противники Петра Порошенка підсміюються і нагадують, як Петро Порошенко не пускав Саакашвілі через кордон, і вказують, що то карма відстрілює бумерангом. Противники радіють і обґрунтовують рішення про невиїзд нелюбого їм політика.
Це яскравий приклад, що не лише держава Україна створена для "еліт", а не для громадян, а й суспільна свідомість уже повернута в той самий бік. І ті, й інші обговорюють конкретну персону (яка належить до "політичної еліти") і використання цією персоною прав, які більші, аніж у решти громадян.
Розумієте, про що я? Я про те, що, згідно з Конституцією, і депутат ВР Петро Порошенко, і вчитель Петренко, і бухгалтер Іваненко мають рівні права у пересуванні, зокрема і за кордон.
Я вже писав і говорив, що вважаю, що заборона на виїзд чоловікам за кордон містить у собі набагато більше негативних наслідків, аніж позитивних. Не підсилює це рішення мобілізаційний ресурс до армії. Ті, хто категорично не хочуть служити в армії, можуть принести там більше шкоди, аніж позитиву. Вони можуть здатися в полон ворогу, можуть вистрелити в того, хто поруч в окопі, можуть кинути зброю і тим самим підставити сусіда по окопу тощо. Натомість колосальний удар по економіці і по мобільності трудових ресурсів нанесений. Удар по родинах нанесений. Я вже не кажу про удар по демократії, але демократія в нашій країні мало кого, на жаль, цікавить, тож цей аргумент мало хто і розглядає.
Для мене персонально тут узагалі немає дилеми. Як автор концепції "25 сходинок до суспільного щастя" нагадаю, що сходинка №21 не лише нагадує про право українців пересуватися світом, а й навіть наголошує на необхідності це право використовувати.
Тож у цій історії мене цікавить не Петро Порошенко. Після того, як у нього були припинені повноваження президента, здається , я жодного разу і не критикував його за ці п'ять років, бо він має тепер лише статус "народного депутата" ВР, у системі української влади це статус, який за великим рахунком мало на що впливає в реальній політиці. Мене цікавлять права всіх громадян України, незалежно від прізвища. І права Іваненка чи Петренка мене цікавлять не менше, аніж права громадянина Порошенка. У цьому моя відмінність від його прихильників. Які бачать лише "права" свого політичного лідера, їм потрібно, щоб їхній лідер мав можливість їздити по світу, а про решту громадян їм не цікаво. А чому Порошенко повинен мати такі права, а вчитель Петренко або бухгалтер Іваненко не повинні мати таких прав? Ви не замислювалися? А я замислююся. Повинні мати рівні права. І так, я за те, щоб вони мали право виїзду. Подобаються вони нам персонально чи ні. Включно з Порошенком.
P.S. Це, до речі, пані і панове, співпадає зі вчорашньою нашою дискусією про невірно (на мою думку) обрану дату Дня Незалежності України. Я пояснював, що те, що обрана дата 24 серпня, а не 1 грудня, і дає вектор розвитку Української держави: "елітний", а не "громадянський", усе для "політичних еліт", а не для громадян. Бо 24 серпня голосували за Незалежність лише кілька сотень представників "політичної еліти", а 1 грудня – десятки мільйонів громадян. Держава створена для "еліт", а не для громадян. Тому невиїзд депутата ВР Порошенка викликає медійну увагу, а невиїзд учителя Петренка чи бухгалтера Іваненка не викликає народного обурення.
Створили державу для "еліти" – ну що ж, тепер спостерігайте за "елітними розбірками". Збоку. Із попкорном. Але без прав.
Джерело: Олександр Доній / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
