Сьогодні після мого виступу величезна концертна зала аплодувала стоячи. І я б про це не згадувала, якби не один нюанс. Цей виступ був у Південній Африці.
Мені випала честь на запрошення Фундації Десмонда Туту прочитати щорічну лекцію миру в Кейптауні. Цій традиції багато років, і першу таку лекцію виголошував далай-лама. Я мала розказати про людську ціну війни на знищення. І я почала із хвилини мовчання за мільйонами українців, які загинули від голоду.
Зізнаюся, я хвилювалася, бо люди в Південній Африці далекі від наших реалій. Але, хоча нас розділяє географія, ми близькі через досвід боротьби за свободу. Тому я нагадала слова нобелівського лауреата Десмонда Туту: "Якщо ви залишаєтеся нейтральними до несправедливості, то ви обрали бік гнобителя".
Нобелівська лауреатка Марія Ресса у своїй промові теж згадувала про Україну. Вона розказувала, що у 2014 році Росія почала масово транслювати свої наративи різними мовами в соціальних мережах. І оскільки брехня поширюється в шість разів швидше, то у країнах, де з нами слабкі горизонтальні зв'язки й відчуття причетності, сформувалася викривлена реальність. Вона пояснювала: якщо в людей немає фактів, то немає правди, а відтак довіра між людьми неможлива.
У Південній Африці нам доведеться вибудовувати цю довіру не з нуля, а з мінусової відмітки.
Для цього треба самим більше вивчати досвід інших країн і континентів. Бо навіть із заголовку газети, яка зберігається в музеї спадку архієпископа, видимі паралелі. Нам точно було б корисно знати про роботу комісії правди і примирення в Південній Африці, як урегульовані права людини в конституції Кенії, а також що аж 30 млн людей через війну в Судані були вимушені покинути свої домівки.
На цьому я хочу подякувати українцям у Південній Африці за їхню роботу. Це правда дуже і дуже складно в цій частині світу. І саме тому так значимо.
Джерело: Oleksandra Matviichuk / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора