За даними AP, жінкам через рекламу в соцмережах обіцяли безплатний переліт, навчання й "пригоду в далекій Європі" за результатами простого тесту на знання 100 російських слів. Однак жінки, котрі повірили обіцянкам, після прибуття в Росію дізналися, що працюватимуть не у сферах гостинності й харчування, а на заводі, збираючи іранські дрони Shahed, які РФ використовує у війні проти України.
На заводі в Алабузі (Татарстан, РФ) працює приблизно 200 африканок віком 18–22 роки і студенток російських профтехучилищ. Як зазначає AP, цей завод, імовірно, єдиний у РФ, який бере на роботу жінок з Африки, Азії та Латинської Америки. Це відбувається в межах програми Alabuga Start, яку російська пропаганда називає програмою "для молодих амбітних дівчат віком від 16 до 22 років, яка дає змогу збудувати успішну кар'єру в ОЕЗ Алабуга". 90% учасниць цієї програми згодом опиняються на заводі з виробництва дронів, особливо частин, "для яких не потрібна особлива майстерність".
Співрозмовниці АР скаржилися на ненормований робочий день, постійний нагляд у гуртожитках і на роботі, порушення обіцянок щодо зарплати та сфери навчання, а також на роботу з їдкими хімікатами, які подразнюють шкіру.
Прессекретарка верховного комісара ООН із прав людини Равіна Шамдасані в коментарі AP зазначила, що дії Росії "потенційно можуть відповідати критеріям торгівлі людьми, якщо вербування є шахрайським, а метою – експлуатація".