+10 Київ
Учора Путін під час Валдайського форуму повторив багато своїх стандарних тез, до яких усі вже звикли. Але було декілька нових, свідомо зрежисованих моментів. По-перше, підняття ставок у сфері стратегічних озброєнь. Розмови про випробування ракети з ядерним двигуном, про постановку на озброєння нової ракети "Сармат", а головне – спеціально підготовлені питання про межі використання російської ядерної зброї та її можливих випробувань, чого вже давно не відбувалося. Ідея зрозуміла – показати, що в гонці стратегічних озброєнь РФ не програє. Більше того, це питання, з якого Заходу з нею потрібно домовлятися, інакше прийдеться домовлятися потім ще й паралельно з Китаєм.
По-друге, шість вигаданих принципів майбутнього світового порядку, що підозріло нагадують деякі китайські пропозиції. Що очевидно є підготовкою до китайського візиту Путіна і спроби знайти кращу спільну мову з Китаєм. Потім Путін прямим текстом каже, що всі "дотичні" – "кого це стосується" – мають домовлятися. Тобто він за договорняк, який без нього неможливий, про що й так усім відомо.
І по-третє, він знову закинув ідею, що РФ проти членства України в НАТО, але начебто не проти ЄС, який він називає Європейським економічним товариством, – не просто так. Я завжди намагався пояснити нашим друзям, що для Путіна червоною лінію є будь-який рух України на Захід, адже це фундаментально суперечить ідеології його режиму. Він зробить усе можливе, щоб зруйнувати і цей рух, і саму Україну.
2013 рік ми всі прекрасно пам'ятаємо. Путін пропонує Заходу нову оборудку – не чіпайте мене, я не буду чіпати вас, домовляйтеся зі мною про стратегічні озброєння, і ніякого НАТО для України, а перспективу членства в ЄС можете декларувати – усе одно у вас нічого не вийде. Ну так, якщо зовсім спрощено. І не факт, що ніхто на Заході не поведеться почати дискусію. Наша задача – і це серйозно – показати, що це веде в нікуди й сірі безпекові зони вибухнуть. Раніше, ніж пізніше. Путін говорить, що ця війна не про території – Захід, звісно, знаходиться по іншу сторону, але його частина також, хоча із зовсім іншої перспективи, не вважає, що території є головним питанням. Хоча, звісно, ми не почуємо про це в публічних заявах. Путін відчуває момент, коли виникають нові виклики, пов'язані з допомогою й західною солідарністю. Не допустити, щоб він цей момент використав, – одна з наших головних задач.
Джерело: Pavlo Klimkin / Facebook
