Чергова атака російських тварин на столицю вільної України. Розбитий ракетним ударом житловий будинок, удар по дитячому садку, у якому моя донька Соломія виховувалася до великого вторгнення.
Учора в Києві знову поранені цивільні, учора в Києві знову смерть від російських ракет.
Щодня війна, щогодини війна, щохвилини війна. Війна в Сєвєродонецьку, війна в Харкові, війна в Чернігові, Львові, Бахмуті, Києві, Запоріжжі, Миколаєві, Одесі, війна в сотнях сіл та селищ міського типу, війна в містах, лісах, полях та на річках. Війна на всій території України, війна, яку принесла сюди Росія та російський народ, який обрав собі царя і дозволив йому війну.
Війна – це горе, і Росія це знає. Росія не просто це знає, росіяни саме це і використовують. Росія хоче, щоб ми ридали, плакали й опускали руки від безсилля. Росія хоче, щоб ми здались і стали на коліна.
Але українці не здаються. Українці дають відсіч і карають у відповідь. Збройні сили України воюють і щодня відбивають атаки, українці йдуть у контрнаступи. Наша протиповітряна оборона збиває численні ракети й мінімізує наші втрати. Наша артилерія гатить російську техніку без зупинок до червоних від накалу стволів. Наше командування планує десятки успішних операцій. Наші дипломати здобувають чергові санкційні пакети для країни-терориста Росії і нове озброєння для гордої та вітальної України. Наші волонтери щодня збирають мільйони гривень та доларів і закуповують тонни потрібних речей. Наші медики лікують. Наші комунальники ремонтують. Наші СТОшники лагодять. Наші люди живуть і борються.
Україна переможе, нас неможливо перемогти. Ні ракетами. Ні танками. Ні зґвалтованим російським телевізором.
Пам'ятайте, що нас багато. Пам'ятайте, що ми українці. Підтримуйте нашу армію.
Вірте в самих себе!
Джерело: Сергій Притула / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора