+5 Київ
Люди, а можна вже перестати весь час порівнювати Залужного з Маннергеймом? "Генерал Залужний – це український Маннергейм", "Залужний увійде в історію, як Маннергейм".
Ну, я розумію, що шановні працівники ЗМІ й блогери щось чули про "лінію", завдяки якій Фінляндія в 1940 році втратила тільки 12% своєї території, а могла втратити більше. Але ж у Карла Густава було довге життя, він багато чого встиг і ввійшов в історію не тільки завдяки смузі фортифікаційних споруд, яку побудувала Фінляндія на Карельському перешийку протягом 20–30 років минулого століття на випадок війни з СРСР.
Карл Густав Маннергейм узагалі-то 30 років вірою і сумнівною, на мій погляд, правдою служив російській імператорській армії, починав корнетом у 1887-му, скінчив генерал-лейтенантом у 1917-му. Брав участь у різноманітних військових кампаніях, увесь час чимось командував, отримав за це купу винагород і навіть входив до свити його імператорської величності.
Їздив у таємні російські місії та відрядження – з розвідувальною метою, та експедиції – із дослідницькою. З "азіатської дослідницької експедиції", наприклад, привіз у Росію багато цікавого – понад 2000 старовинних манускриптів із пісків Турфана, "1200 предметов, касающихся культуры Китая", "редкое собрание китайских зарисовок из Ланчьжоу". Після цієї експедиції Карла Густава взяли почесним членом у Російське географічне товариство.
Військова людина була, але мала широке коло інтересів і вподобань, ну і традиція – у такий спосіб досліджувати чужі землі – у Росії збереглася до сих пір. "Древнерусского языка" Карл Густав, на відміну від Путіна, не знав ("мы все говорили на общем древнерусском языке"), але Росію дуже любив і був затятим монархістом.
Під час Першої світової досить успішно воював, звісно, на боці Росії, але армія вже почала сипатися, а в Маннергейма розгулявся ревматизм, тому він поїхав лікуватися до Одеси. Жовтневий переворот зустрів у Москві, трошки намагався посприяти тому, щоб зупинити цей безлад і врятувати імперію, але побачивши, яка навколо апатія і русофобія, повернувся до дому, до хати у Фінляндію. Де теж намагався боротися з усією цією соціал-демократією, але успіху не мав, програв вибори й вигулькнув уже на коні, коли радянська армія приперлася рятувати простий фінляндський нарід від заглотної влади буржуазних націоналістів.
Фортифікаційна смуга Маннергейма, якого призначили головнокомандувачем, тоді дійсно дуже допомогла, совєти віджали трошки територій і ненадовго заспокоїлися. Це була перша фінляндська війна. А потім почалася Друга світова, із самого початку якої Маннергейм тісно і плідно співпрацював і товаришував із Гітлером, який встиг нагородити Карла Густава лицарськими хрестами і дубовими гілками за різноманітні заслуги та звитяги.
Маннергейм колись дуже любив Петербург, бали, княгинь, будуари, скачки, "ваши кудри, ваши бачки", але зараз хотів його вже знищити, бо ...бала ж жаба гадюку. Фінські війська брали участь у блокаді Ленінграда, у фінських концтаборах утримувалися не тільки бійці радянської армії, але й багато цивільних, у тому числі дітей.
Але потім сталася Сталінградська битва, і Маннергейм так собі розсудив, що пора вже виходити із цієї війни, і став битися із Гітлером. Бо "вовремя это самое, это не то же самое". Гітлер дуже образився – нормально ж общались – і жадав помсти. Але його час уже вийшов, а Маннергейма – ще ні.
У рамках другої фінляндської війни радянська армія звільнила Петрозаводськ, повернула Виборг, Маннергейм довоювався, заключив мир із СРСР, трошки побув президентом і пішов у відставку. Ніякого покарання за свої військові подвиги під час Другої світової не отримав, бо важкі ж часи були, і все не так однозначно.
І от до чого тут Залужний? Наче здрасьте серед ночі. Люди, може, ви якусь книжку почитаєте, коли натрапляєте на відоме прізвище? А Залужний хай уже ввійде в історію як український генерал, а не як другий Маннергейм чи третій Кутузов.
Ця Олімпіада-80 безкінечних змагань і порівнянь узагалі припиниться коли-небудь? Поет такий-то – наш Шарль Бодлер! Український науковець увійде в історію як другий Карл Лінней, письменник – як третій Віктор Гюго, актриса – як четверта Сара Бернар, спортсмен – як п'ятий Боб Бімон, а Іво Бобул – як шостий Африк Симон. Да, я теж давно живу і пам'ятаю, хто це такий. Хафанана.
Майте корисний тиждень.
Джерело: Юлия Пятецкая / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
