Як швидко змінюються геополітичні симпатії. Ще вчора Польща здавалася українцям найбільш дружньою країною. А сьогодні Москва потирає руки...
Узагалі, горе тим народам, які роблять історію своєю ідеологією. Вони приречені тягнути на собі вічну образу. За минулі образи, за колишню, але зниклу велич. І це я не тільки про Польщу. Це і про нас, і про Росію. Ідеології, які ведуть уперед, а не заводять у глухий кут минулого, до крові розбиваючи народам лоби, – це вічні цінності: свобода особистості, терпимість одне до одного, створення гідних умов для життя всіх членів соціуму.
Минулого не змінити, не варто через нього псувати собі теперішнє. А ми воюємо за образи дідів, хоча діди про них якраз прагнули забути. Бо знали їм ціну, яка вимірюється кров'ю людською. Важко йти вперед, якщо весь час дивитися назад. Не можна любити Батьківщину, постійно викопуючи прах давно спочилих співвітчизників для задоволення своєї політичної потреби.
Джерело: Сергей Гармаш / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора