Яременко: Різких рухів щодо Польщі робити не потрібно – її приведуть до тями і без нас G

Наразі в України немає можливості змінити громадську думку в Польщі. Про це виданню "ГОРДОН" заявив український дипломат, колишній генеральний консул України в Стамбулі, голова благодійного фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко, коментуючи ухвалений польським Сеймом законопроект про Інститут національної пам'яті.

"Існування в частини польського політикуму і суспільства антиукраїнських настроїв – насамперед, історичний феномен, а також фактор політики сучасної Польщі. Що б ми не робили, краще не стане, а от гірше – цілком може. Потрібно розуміти, що на сьогодні ми не можемо впливати на громадську думку в Польщі. У нас немає такого рівня взаємодії з більшістю польського парламенту. Але я б виходив із того, що Україна зацікавлена у розвитку відносин із Польщею. Поляки кажуть, що не будуть більше адвокатом України в Євросоюзі. Але в них зараз настільки погані відносини з ЄС, що їм самим потрібен адвокат. Однак, навіть незважаючи на це, у нас із ними залишаються спільні інтереси: гуманітарна та освітня сфери, бізнес, безпека. Ці інтереси – фундаментальні. Знаючи, що поліпшити відносини з Польщею Україна зараз не може, треба просто не погіршувати їх", – підкреслив дипломат.

На його думку, вплинути на Польщу має позиція США, Європейського союзу й Ізраїлю.

"Найгірший варіант – втягування в політику гавкання одне на одного. Потрібно визнати, що Польща тривалий час терпіла непослідовність України і деяку відсталість. Тому тепер ми повинні сформувати доктрину стратегічного терпіння щодо поляків. Очевидно, настав час, коли потрібно визначитися, що для нас найважливіше. І якщо ми виявляємо терпіння десь завдяки своїй гідності, потрібно розуміти, що це буде інвестиція в наше майбутнє. Різких рухів щодо Польщі робити не потрібно – її приведуть до тями і без нас. Реакція США, ЄС і Ізраїлю має вплинути на Польщу. А якщо ні – то очевидно, що ми тоді й поготів не змогли б нічого змінити", – зазначив Яременко.

26 січня польський Сейм проголосував за поправки до закону про Інститут національної пам'яті. Вони передбачають кримінальне покарання за публічні звинувачення на адресу Польщі у злочинах, скоєних під час Голокосту, у пособництві нацистській Німеччині, військових злочинах або злочинах проти людяності. Заборонено використовувати словосполучення "польський табір смерті" під час опису концтаборів, що існували на території окупованої Німеччиною Польщі.

Також закон установлює кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.

Будь-якого громадянина країни або іноземця, який порушує ці норми, буде засуджено до виплати штрафу або тюремного ув'язнення строком до трьох років. Виняток зроблено для художніх творів і наукових дискусій.

У ніч на 1 лютого законопроект схвалив польський Сенат, його передали на підпис президенту Анджею Дуді. До цього він обіцяв "ретельно проаналізувати" документ.

Президент України Петро Порошенко зазначив, що закон не відповідає стратегічному партнерству між Україною і Польщею. Спікер Верховної Ради Андрій Парубій доручив комітету у закордонних справах підготувати відповідь на ініціативу.

Державний департамент США закликав Варшаву переглянути документ. У МЗС Ізраїлю заявили, що закон "заперечує історичну правду". В ОБСЄ вважають, що він обмежує свободу вираження поглядів.

Понад 100 польських громадських діячів виступило проти поправок до закону про Інститут нацпам'яті.