+1 Київ
Понад 100 представників польської інтелігенції та громадських діячів виступили проти поправок до закону про Інститут національної пам'яті, ухвалених польським Сеймом. Відповідний лист до парламентаріїв Польщі опублікувала Gazeta Wyborcza.
"Ми, що нижче підписалися, протестуємо проти поправок до закону про Інститут національної пам'яті, ухвалених польським парламентом. Нові положення закону про Інститут національної пам'яті узаконять дискримінаційні практики й акти агресії, які вже існують у публічному просторі. Ці зміни дозволять таврувати довільно вибраних осіб та етнічні групи, зміцнять ксенофобські позиції, спровокують подальші злочини на ґрунті ненависті, поглиблять правову, суспільну, політичну, дипломатичну й інформаційну кризу. Водночас ми солідарні з особами та організаціями, які вже висловили свій протест щодо змін до закону про Інститут нацпам'яті, особливо стосовно загроз для освіти, науки, свободи думки та стану польсько-єврейських та українсько-ізраїльських відносин", – сказано в тексті листа.
Автори листа також звертають увагу парламентаріїв Польщі на те, що поправка депутата Томаша Жимковського із фракції Kukiz'15 "становить безпосередню загрозу для безпеки польських громадян української національності та українських працівників у Польщі".
За словами авторів листа, інформаційний відгук на ухвалення закону "вже живе власним життям, насамперед у соціальних мережах, але і не тільки".
"Як приклад наведемо те, що сказав депутат Томаш Жимковський, розповідаючи в Сеймі 25 січня 2018 року про слухання в районному суді Перемишля про грубе і вульгарне перешкоджання грекокатолицькому релігійному ходу. "Українець, викликаний через фізичну агресію стосовно польського громадянина, зірвав із нього футболку з написом "Волинь – пам'ятаємо!" І коли суд запитав його, навіщо він це зробив, він відповів, що не згоден з атаками на його національного героя, яким є Степан Бандера", – розповів депутат, зазначивши, що "йдеться про бандерівські питання з висоти сьогоднішньої перспективи". Між тим, суть справи... про яку йдеться, є зовсім іншою. Підсудними є поляки, які з криками: "Знімай цю ганчірку, бандерівцю", – кинулися на представника парафіяльної охоронної служби, одягненого у традиційну українську сорочку-вишиванку і синьо-жовту стрічку", – сказано в листі.
Автори наголошують, що "образ скривдженого з підписом "Бандерівець" поширюють у мережі, а польські націоналісти знаходять підґрунтя для своїх вчинків у нових нормах закону про Інститут національної пам'яті".
26 січня польський Сейм проголосував за поправки до закону про Інститут національної пам'яті. Вони передбачають кримінальне покарання за публічні звинувачення на адресу Польщі у злочинах, скоєних під час Голокосту, у пособництві нацистській Німеччині, воєнних злочинах або злочинах проти людяності. Заборонено використовувати словосполуку "польський табір смерті", описуючи концтабори, що існували на території окупованої Німеччиною Польщі.
Також закон установлює кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.
Будь-якого громадянина країни або іноземця, який порушує ці норми, буде засуджено до виплати штрафу або тюремного ув'язнення строком до трьох років. Виняток зроблено для художніх творів і наукових дискусій.
У ніч на 1 лютого законопроект схвалив польський Сенат, його передали на підпис президенту Анджею Дуді. До цього він обіцяв "ретельно проаналізувати" документ.
Президент України Петро Порошенко зазначив, що закон не відповідає стратегічному партнерству між Україною та Польщею. Спікер Верховної Ради Андрій Парубій доручив комітету із закордонних справ підготувати відповідь на ініціативу.
Державний департамент США закликав Варшаву переглянути документ. У МЗС Ізраїлю заявили, що закон "заперечує історичну правду". В ОБСЄ вважають, що він обмежує свободу вираження поглядів.
