+10 Київ
Деякі особливості нового навчального року в окупованому Донецьку.
Уперше після трьох років дистанційки запровадили очне навчання. Добровільно-примусово. На батьків тиснули класні керівники, щоб ті підписували відповідні заяви. У заявах був пункт, що за життя дитини на уроках відповідають батьки. Після обурень останніх його прибрали.
Сигналів тривоги, яка попереджає про обстріли в Донецьку, немає. Питання бомбосховищ у школах та їхнього стану не порушують. І це зрозуміло: якщо немає тривоги, то бігти в них після прильотів немає сенсу.
Натомість кожну школу оснащено "тривожною кнопкою" від терористів та озброєною охороною. Чомусь переважно неслов'янської національності.
Щоденного подавання води у школах немає. Відповідно, можна уявити санітарний стан у класах і туалетах, особливо коли почнуться дощі.
Батькам дітей, які виїхали в інші міста та країни від бомбардувань, надходять смс із вимогою забрати документи дитини зі школи, тобто біженці не зможуть навчатися дистанційно і здобути атестати у своїх школах. Типу: нічого вам сюди і повертатися!
Усі вчителі історії та географії під особливим контролем. Ідеологічному та військово-патріотичному вихованню – головний пріоритет.
Учителів-чоловіків практично немає. Пушилін позавчора відвідав школу в Новоазовську і потішився: "У школі слова не розходяться зі справою – п'ятеро чоловіків-педагогів захищають Донбас"...
На шкільних зборах батькам рекомендують стежити за висловлюваннями у класних чатах, "бо все читають і фіксують".
Висновок: РФ використовує школи як інструмент ідеологічного обробляння і промивання мізків. А для цього потрібне саме очне навчання. Тому дистанційне навчання зводять до мінімуму, незважаючи на підвищення небезпек для дітей і відсутність нормальних умов для навчання.
Джерело: Сергей Гармаш / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
