+18 Київ
Друзі, припиніть накручувати себе хибною думкою, що, мовляв, "Варшаві бракує вдячності Києва" чи "Україна не хоче дякувати полякам".
Це безпідставно, це не має зв'язку з реальністю.
Ця суперечка – узагалі не про "вдячність", яка так тригернула український Facebook. Вона про вибори та зерно.
У реальності влада Польщі хоче заробити передвиборчі бали (вибори в жовтні) на забороні ввезення української агропродукції. До слова, усупереч правилам ЄС і навіть не намагаючись знайти якесь двостороннє рішення з Україною; про заборонні рішення Київ дізнається зі ЗМІ, навіть коли прямо перед тим була зустріч лідерів. І там був мовчок.
А наратив про нібито невдячність – це чергова з купи попередніх тез, якими поляки виправдовують своє рішення.
Але, схоже, усю попередню суперечку український Facebook пропустив і тепер помилково думає, що тут корінь проблеми. Ні, це не так.
Звісно, вдячними бути треба. Звісно, нинішній конфлікт – це погано, дуже. Звісно, треба не дати йому зрости. Але, будь ласка, не перекладайте проблему із хворої голови на здорову.
Цей конфлікт генерують рішення, наміри і комунікація Варшави. І його неприпустимо вирішувати відмовою від національних інтересів, а саме згодою на односторонню торговельну блокаду з боку Польщі, яка провокує ефект доміно й матиме масштабні наслідки для українського агроекспорту. Ми вже проходили цю торговельну війну навесні, і це було дуже боляче.
Зараз Варшава хоче витиснути з Києва саме таку згоду. Дякую, але ні. Навіть якщо через сльозливий наратив про "вдячність" це підтримує партхозактив українського Facebook.
Джерело: Сергій Сидоренко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
