Заступник глави МЗС Польщі навів сім "фактів" про польсько-українські відносини, вписавши туди "геноцид українців проти поляків"

Заступник глави МЗС Польщі навів сім "фактів" про польсько-українські відносини, вписавши туди "геноцид українців проти поляків" Поляки говорять про геноцид під час Волинської трагедії
Фото: wikipedia.org
1 серпня заступник глави МЗС Польщі Павло Яблонський розмістив у Twitter "факти про польсько-українські відносини". Твіт виник на тлі дипломатичних розбіжностей між двома країнами.

"Польща підтримує Україну тільки й настільки, наскільки це відповідає нашим національним інтересам. Основним принципом міжнародної політики є принцип взаємності. Також варто поважати людей, які нам допомагають – особливо коли це допомога у крайній потребі та у великих масштабах", – написав він.

Польський дипломат заявив, що в Польщі "з розумінням ставляться до емоцій, які відчувають українці, котрі стали об'єктом варварської агресії Росії", але емоції, за його словами, "погані порадники", а "неповага до союзників не допомагає досягти дипломатичних цілей, наприклад, у зусиллях щодо збільшення масштабів і форм допомоги".

"Головною загрозою як для Польщі, так і для України залишається Росія. В Україні триває війна, розв'язана Росією, яка також загрожує Польщі. Захист від цієї загрози є нашим найважливішим спільним інтересом на цей момент. Це не означає, що між Польщею й Україною немає питань, щодо яких ми ще не досягли згоди. Ми говоримо про це чесно й відкрито між собою, нехай і не завжди публічно", – пояснив Яблонський.

Він вважає, що "підтримку України в експорті зерна на неєвропейські ринки не можна здійснювати на шкоду польського сільського господарства".

"Тиск на Польщу в цьому питанні не буде ефективним. З погляду інтересів України було б доцільніше, щоб Україна чинила тиск на інститути ЄС, щоб вони підтримували країни-члени в розвитку інфраструктури, необхідної для транзиту зерна", – наголосив Яблонський.

Окрім того, заступник глави МЗС Польщі звинуватив українців у геноциді поляків під час Волинської трагедії.

"Незмінно і без жодних сумнівів: Волинський злочин – це геноцид, скоєний 80 років тому українцями проти поляків. Без урегулювання цього злочину, розблокування ексгумації й поминання його жертв не буде справжнього польсько-українського примирення чи інтеграції України з ЄС", – заявив Яблонський.

Наприкінці липня в ефірі польського громадського телебачення держсекретар канцелярії президента Польщі, голова бюро з міжнародної політики Марцін Пшидач у контексті ситуації з блокуванням експорту українського зерна заявив, що Україна "отримала справді велику підтримку від Польщі" і їй "варто було б почати цінувати роль, яку Польща відіграла для України протягом останніх місяців і років". В Офісі президента України відповіли, що такі заяви не відповідають рівню "союзницьких і братніх відносин між країнами".

1 серпня у МЗС України запросили посла Польщі в Києві Бартоша Ціхоцького. Йому повідомили, що заяви про нібито невдячність українців за допомогу Польщі не відповідають дійсності та є неприйнятними, наголосив речник зовнішньополітичного відомства Олег Ніколенко.

Того самого дня у МЗС Польщі викликали посла України у Варшаві Василя Зварича "у зв'язку із заявами представників української влади".

Ситуацію прокоментував президент України Володимир Зеленський. "Ми не дамо жодним політичним миттєвостям зіпсувати відносини між українським і польським народами, а емоціям точно варто охолонути. Свобода і благо наших народів, цінності нашої Європи та перемога над спільним російським ворогом – понад усе", – написав він у Twitter.

Контекст

Збройні конфлікти між поляками та українцями почалися під час Другої світової війни й тривали до 1947 року. Історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік і події на Волині, відомі як Волинська різанина (Волинська трагедія). В інші роки вони відбувалися на Холмщині та у Закерзонні. Точна кількість загиблих у цих конфліктах досі невідома, але жертв обчислюють десятками тисяч. Більшість загиблих були поляками.

Події на Волині в Україні й Польщі оцінюють по-різному.

22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також встановив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. 8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, в якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.

2019-го Дуда заявляв, що події 1940-х років на Волині були "не війною між Польщею та Україною, а просто етнічна чистка, просто мова йшла про те, щоб поляків із цих територій видалити".

Після початку повномасштабного вторгнення країни-агресора Росії в Україну Дуда й Зеленський говорили про те, що в історії відносин двох країн розпочався новий етап й "історичні питання здаються дрібними".

Зеленський у день пам'яті жертв Волинської трагедії 12 липня 2022 року вніс до Верховної Ради законопроєкт про правові та соціальні гарантії для громадян Польщі в Україні. Улітку 2022 року його ухвалила Рада, восени закон набув чинності.

11 липня 2023 року Сейм Польщі назвав події на Волині геноцидом.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати
Легка версія для блекаутів