"Польсько-українське примирення передбачає визнання провини". Сейм Польщі ухвалив резолюцію про Волинську трагедію

11 липня 2023, 22:25

Этот материал также можно прочитать на русском

"Польсько-українське примирення передбачає визнання провини". Сейм Польщі ухвалив резолюцію про Волинську трагедію

За резолюцію, присвячену пам'яті жертв Волинської трагедії, проголосувало 440 депутатів Сейму Польщі
Фото: EPA (архів)

Сейм Польщі 11 липня ухвалив резолюцію, присвячену пам'яті жертв Волинської трагедії у її 80-ті роковини. Про це повідомляє пресслужба польського парламенту.

Унаслідок трагедії загинуло приблизно 100 тис. поляків, зазначив Сейм. У резолюції згадують події 11 липня 1943 року на Волині, коли, згідно з текстом резолюції, "відбулася кривава неділя – кульмінаційний момент". Волинську трагедію депутати Польщі називають геноцидом.

"Польсько-українське примирення, яке роками вибудовували представники обох народів, передбачає визнання провини й увічнення пам'яті жертв Другої світової війни... Сьогодні, перед лицем жорстокої російської агресії проти України, коли український народ сам зазнає злочинів, вчинених окупантами, стає особливо зрозуміло і на часі, що насильство не є правильним способом формування відносин між сусідами", – ідеться в документі польського парламенту.

У голосуванні взяло участь 440 депутатів, усі вони проголосували "за", зазначає PolsatNews.

7 липня Волинську область відвідав прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький.

"Щоб побудувати спільне майбутнє, ми маємо розібратися у болісному минулому", – сказав він.

За словами Моравецького, Волинська трагедія – одне з найважливіших і найскладніших питань, над якими довгий час працюють польський уряд, а також польські й українські історики й дипломати.

9 липня у Луцьку Волинської області президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Польщі Анджеєм Дудою. Вони разом ушанували пам'ять жертв трагедії.

Контекст

Збройні конфлікти між поляками й українцями почалися під час Другої світової війни й тривали до 1947 року. Історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік і події на Волині, відомі як Волинська різанина (Волинська трагедія). В інші роки вони відбувалися на Холмщині й у Закерзонні. Точна кількість загиблих у цих конфліктах досі невідома, але жертв нараховують десятки тисяч. Більшість загиблих були поляками.

Події на Волині в Україні й Польщі оцінюють по-різному.

22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також встановив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. 8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, в якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.

У 2019 році Дуда заявляв, що події 1940-х років на Волині були "не війною між Польщею й Україною, а просто етнічною чисткою, просто мова йшла про те, щоб поляків із цих територій видалити".

Після початку повномасштабного вторгнення країни-агресора Росії в Україну Дуда й Зеленський говорили про те, що в історії відносин двох країн розпочався новий етап та "історичні питання здаються дрібними".

Зеленський у день пам'яті жертв Волинської трагедії 12 липня 2022 року вніс до Верховної Ради законопроєкт про правові й соціальні гарантії для громадян Польщі в Україні. Влітку 2022 року його ухвалила Рада, восени закон набув чинності.