Світ

"Польсько-українське примирення передбачає визнання провини". Сейм Польщі ухвалив резолюцію про Волинську трагедію

11 липня 2023, 22.25 Этот материал также можно прочитать на русском

За резолюцію, присвячену пам'яті жертв Волинської трагедії, проголосувало 440 депутатів Сейму Польщі Фото: EPA (архів)

Сейм Польщі 11 липня ухвалив резолюцію, присвячену пам'яті жертв Волинської трагедії у її 80-ті роковини. Про це повідомляє пресслужба польського парламенту.

Унаслідок трагедії загинуло приблизно 100 тис. поляків, зазначив Сейм. У резолюції згадують події 11 липня 1943 року на Волині, коли, згідно з текстом резолюції, "відбулася кривава неділя – кульмінаційний момент". Волинську трагедію депутати Польщі називають геноцидом.

"Польсько-українське примирення, яке роками вибудовували представники обох народів, передбачає визнання провини й увічнення пам'яті жертв Другої світової війни... Сьогодні,перед лицем жорстокої російської агресії проти України, коли український народ сам зазнає злочинів, вчинених окупантами, стає особливо зрозуміло і на часі, що насильство не є правильним способом формування відносин між сусідами", – ідеться в документі польського парламенту.

У голосуванні взяло участь 440 депутатів, усі вони проголосували "за", зазначає PolsatNews.

7 липня Волинську область відвідав прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький.

"Щоб побудувати спільне майбутнє, ми маємо розібратися у болісному минулому", – сказав він.

За словами Моравецького, Волинська трагедія – одне з найважливіших і найскладніших питань, над якими довгий час працюють польський уряд, а також польські й українські історики й дипломати.

9 липня у Луцьку Волинської області президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Польщі Анджеєм Дудою. Вони разом ушанували пам'ять жертв трагедії.

Контекст

Збройні конфлікти між поляками й українцями почалися під час Другої світової війни й тривали до 1947 року. Історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік і події на Волині, відомі як Волинська різанина (Волинська трагедія). В інші роки вони відбувалися на Холмщині й у Закерзонні. Точна кількість загиблих у цих конфліктах досі невідома, але жертв нараховують десятки тисяч. Більшість загиблих були поляками.
Події на Волині в Україні й Польщі оцінюють по-різному.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також встановив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. 8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, в якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.
У 2019 році Дуда заявляв, що події 1940-х років на Волині були "не війною між Польщею й Україною, а просто етнічною чисткою, просто мова йшла про те, щоб поляків із цих територій видалити".
Після початку повномасштабного вторгнення країни-агресора Росії в Україну Дуда й Зеленський говорили про те, що в історії відносин двох країн розпочався новий етап та "історичні питання здаються дрібними".
Зеленський у день пам'яті жертв Волинської трагедії 12 липня 2022 року вніс до Верховної Ради законопроєкт про правові й соціальні гарантії для громадян Польщі в Україні. Влітку 2022 року його ухвалила Рада, восени закон набув чинності.