Черговий – "український" – історичний екскурс у виконанні Путіна по-своєму дуже інформативний. Але не в історичній, зрозуміло, а у психологічній частині – для розуміння мутного внутрішнього світу цього персонажа.
І саме в тому контексті, про який я згадав в останній "Особливій думці"...
Путін зайнятий собою. Він не хоче пам'ятати себе фігурантом доповіді Марини Сальє, зв'язковим Тамбовського ОЗУ і мера Собчака, шісткою Березовського і Барсукова-Кумарина, "дахом" і заручником Рамзана Кадирова, злодієм, замовником убивств, військовим злочинцем...
Він хоче бачити у дзеркалі геополітика, мислителя, російського імператора, збирача слов'янських земель, борця із західною єрессю, скріпу і опору народну...
Це ж зовсім інша річ!
Тоді – усе дозволено й виправдано: захоплення влади, війни, убивства... Не для себе ж! Історичне призначення ж, не кіт насцяв. Волею Господа, зрозуміло вам?
Ось він пише й пише херню цю багатозначну, яка розсипається за першого дотику до фактів і логіки.
А ви всі істориків кличете. А треба – психіатра.
Джерело: Victor Shenderovich / Facebook