-4 Київ
Колись відносно давно, за часів голови ЦВК РФ Чурова, був жарт: мовляв, Чуров приїхав із візитом у США й оголосив переможця тамтешніх президентських виборів – Володимира Путіна.
Сьогодні жарт, хоча частково, стає бувальщиною.
Російський президент має всі підстави додатково переконати себе в тому, що:
- хвалена американська демократія далека від декларованого ідеалу і ближча до російської моделі, ніж до всесвітнього підручника;
- не треба доводити до ситуації, коли тебе можуть прибрати від влади всупереч твоїй волі.
А почуття власної правоти – однієї з головних в осягненні людиною реальності/самореальності.
До того ж – це може здатися дивним, але тільки на перший погляд – Джозеф Байден як лідер deep state для Володимира Путіна по-своєму привабливіший, ніж норовливий одинак Дональд Трамп.
Так, між панами Путіним і Трампом була взаємна (переважно заочна) симпатія. Двох босів об'єднувало етико-естетичне неприйняття вашингтонського (читай: глобального) істеблішменту. Особливо – політкоректності й тотального лицемірства взагалі. Але це суто особисте, а не політичне.
Як політик же президент Трамп поводився щодо путінської Росії у найгірший спосіб: він її практично ігнорував. (Якщо не брати до уваги капостей проти "Північного потоку – 2", але там об'єктом випаду була радше Стара Європа, ніж Росія. Якій пан Трамп хотів сказати: якщо ви так за свободу, як стверджуєте, купуйте газ в Америці. РФ із "Газпромом", як то кажуть, потрапили під роздачу).
А для президента Путіна добре бути для США дуже гарним або дуже поганим. Але в жодному разі – щоб ніяким. Щоб Вашингтону було до нас однаково.
Тому що коли Америці однаково – нам нема про що з нею розмовляти й торгуватися. За Трампа так і було.
А за Байдена все може бути інакше. І якщо РФ знову проголосять "імперією зла" – круто. Адже це означає, що для всього антибайденівського світу (а цей величезний світ існує, до його складу входить і половина самих США) ми станемо "імперією добра". А отже – зможемо вичавлювати з метрополії поступки щодо питань, які цікавлять пана Путіна.
Якщо американському лідеру на РФ не начхати – він уже гарний. Ну, просто як старий друг Байден.
Побажай їм успіху в бою.
Ситуації win-win, як любить говорити великий Навальний.
P.S. А що Путін досі не привітав Байдена – то російський президент із принципу хоче поглумитися з вашингтонського істеблішменту. "Якщо ви вимагаєте в усьому суворого дотримання процедури – ось 14 грудня, у день повстання декабристів, і привітаю. Або після рішення Верховного суду. Як піде".
Джерело: Станислав Белковский / Facebook
