$39.67 €42.52
menu closed
menu open
weather +14 Київ
Тарас Загородній
ТАРАС ЗАГОРОДНІЙ

Український політолог, керівний партнер Національної антикризової групи

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

В атаці на аеродром Канатове очевидно одне – коли спецоперації планують аматори, вони стають навідниками для ворога

Атака на аеродром Канатове: історія ідіота чи зрадника?

Історія про російську атаку на аеродром Канатове влітку минулого року – надзвичайно важливий для аналізу кейс. У будь-якій тривалій війні перемагає сторона, яка зі своїх локальних невдач робить правильні висновки. Тому справа військового, який став навідником для росіян, а потім спробував через пресу зліпити образ "постраждалого героя", потребує детального розбору.

У липні 2022 року Росія обстріляла ракетами аеродром Канатове в Кіровоградській області – було вбито командира частини й поранено ще 17 військових. Також було знищено два літаки-винищувачі. Ракетні удари росіян на той період стали буденністю. Військові вже не повторювали помилок початку війни і, як правило, вдало переховували особовий склад і техніку. Тому виникає логічне запитання: "Чому цей удар був настільки точним і вдалим?" Виявилося, у росіян були "помічники" з української сторони.

Не ясно, чи усвідомлювали вони наслідки своїх дій, але ворог чітко знав, де в цей момент буде знаходитися група наших захисників. Навідниками фактично виступили військовий Роман Червінський і його друг, цивільний айтішник, які вирішили, що самостійно можуть провести спецоперацію й переконати російського пілота викрасти літак і прилетіти на ньому в Україну. Операція, проведена попри заборону СБУ й ГУР МО, провалилася. Ворог, дізнавшись розташування ППО й особового складу, наніс вдалий ракетний удар.

ФСБ по повній використало свій локальний успіх у пропагандистських цілях. Спеціально глянув російську пресу того періоду й "переможний" сюжет каналу "Россия". Із записів розмов, на жаль, очевидно, що спецслужби РФ від самого початку "вели" українських "викрадачів літака". Усі переговори й обіцянки писалися й аналізувалися професіоналами з ФСБ.

Після провалу операції її ідеолог Роман Червінський, який прямо порушив заборону, подався в біга. Дивна поведінка для людини, яка впевнена у своїй невинуватості. Підозрюю, він розумів, що за гибель і поранення колег доведеться відповідати. Однак через вісім місяців переховування Червінський вирішив зліпити у ЗМІ образ постраждалого героя. Мовляв, я спробував викрасти російський літак, а на мене за це відкрили справу. При тому, що в реальності справа відкрита за фактом дій, які призвели до загибелі й поранень особового складу.

Версія Червінського розсипається одразу. На днях СБУ оголосила йому підозру про вчинення злочину. "Негідник, дії якого призвели до смерті одного українського військового й поранення ще 17, має понести заслужене покарання", – так дії Червінського оцінив голова СБУ Василь Малюк.

Зрадник він чи корисний для ворога ідіот – вирішувати буде вже суд. Та очевидне одне: спецопераціями подібного рівня мають займатися професіонали, а не аматори. І мова у даному випадку не йде про покарання військового за ініціативу. Ініціативність і вміння взяти на себе відповідальність – одна з переваг нашої армії та спецслужб у цій війні. Мова йде про аматорський план, який прямо порушував заборону спецслужб. Про загибель військового командира, про десятки поранених. Про знищення літаків і обладнання на десятки мільйонів доларів. Як бачимо, коли аматори планують спецоперації, то стають навідниками.

Джерело: "Цензор.НЕТ"

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.