+8 Київ
Меморандум дій
Починаючи з січня поточного року вищі посадові особи держави бадьоро рапортували про готовність України до насувається епідемії.
Між тим під порожню балаканину були продані складські запаси захисних засобів, залишилися без масок і елементарних антисептиків навіть медичні заклади.
Не можна заперечувати необхідність впровадження у всіх регіонах нашої держави карантину, але відсутність елементарного моделювання ситуації, прогнозування наслідків обмежувальних заходів, які вводяться безсистемно і хаотично, може привести до руйнівним результатами, набагато гіршим, ніж летальні втрати від коронавіруса.
У мене немає бажання обговорювати нескінченний перелік прорахунків. В країні зараз і без мене достатньо публічних експертів з критичного осмислення ситуації. В нинішніх умовах більш актуальними є питання "Що робити?", а не "Хто винен?".
Час і так втрачено. Подальше зволікання з заміною управлінського хаосу на осмислену систему забезпечення захисту громадян і держави може призвести до трагічних наслідків. Безсистемність і некерованість не можна компенсувати посиленням заборонних заходів.
Спробую коротко викласти пріоритети, реалізація яких необхідна в умовах епідемії, війни і масштабної економічної кризи.
1. Створення штабний вертикалі.
В умовах необхідності оперативного прийняття рішень в центрі і на місцях повинна бути створена жорстка штабна вертикаль, що включає в себе штаби центрального, обласного, міського (районного) рівня.
В регіонах, де фіксують наявність хворих COVID-19, роблять заяви про створення штабів у складі десятків чиновників. Але цей піар не має нічого спільного з побудовою єдиної штабний вертикалі, яка охоплює всі регіони в рамках реалізації програм і завдань, затверджених центральним штабом. Потрібні чіткий алгоритм дій і підпорядкованість з визначенням повноважень і сегмента відповідальності з конкретизацією завдань і необхідних для їх виконання ресурсів. Без такого управлінського стрижня робота в центрі та на місцях буде розбалансованою і неефективною.
2. Розподіл пріоритетів і відповідальності центральної влади і органів місцевого самоврядування.
Необхідно виключити дублювання, відсутність координації, взаєморозуміння і взаємозв'язку органів місцевого самоврядування і центральної влади. Основне навантаження в ситуації ляже на місцеві влади, їх штаби і муніципалітети. Неприпустимо в умовах фінансової кризи та обвалу бюджетних надходжень штучно скорочувати дохідну частину місцевих бюджетів. Втрати місцевих бюджетів від податкових пільг повинні бути компенсовані ресурсами держбюджету.
3. Терміновий секвестр бюджету, перерозподіл бюджетних пріоритетів на центральному та регіональних рівнях.
В умовах повністю розбалансованого бюджету і різкого скорочення його дохідної частини необхідно скорочення і перерозподіл бюджетних ресурсів з капітального будівництва (його доведеться обнулити в поточному році), роздутого забезпечення держапарату, а також інших незахищених статей на медичні та соціальні програми, на підтримку суб'єктів економічної діяльності, які понесли колосальні втрати.
Корекція бюджету не повинна послабити фінансування пріоритетів, пов'язаних з національною безпекою та обороною країни.
4. Забезпечення безперебійної роботи об'єктів критичної інфраструктури.
Список цих об'єктів, який досі не затверджено Кабінетом Міністрів України, потрібно значно розширити. У нього необхідно включити всі об'єкти енергетичної інфраструктури, металургійні і хімічні підприємства з безперервним виробничим циклом, стратегічні підприємства, зокрема підприємства оборонно-промислового комплексу, підприємства зв'язку і харчової промисловості, підприємства та служби, що забезпечують життєдіяльність та санітарний стан міської інфраструктури (нам тільки нових епідемій не вистачало), а також транспортну інфраструктуру, необхідну для обслуговування цих об'єктів.
Цей неповний перелік охоплює більшу частину суб'єктів економічної діяльності, які переважають серед усіх податкових надходжень.
В умовах епідемій, воєн і катаклізмів завдання держави – не паралізувати роботу цих підприємств, а забезпечити безпечний режим їх функціонування (забезпечення засобами захисту і гігієни, медичний контроль за тих, хто працює, знезараження виробничих приміщень і транспорту, санітарний контроль продуктів харчування тощо).
Зупинка окремих підприємств з наведеного вище переліку (ядерних електростанцій, хімічних виробництв і т. п.) може привести не тільки до соціально-економічної катастрофи, але і до страшних техногенним та екологічним наслідкам.
5. Створення стратегічних резервів засобів захисту та гігієни, ліків і медичного обладнання, продуктів харчування.
Терміново необхідно сформувати державне замовлення для створення стратегічних резервів. Перепрофілювання та підтримка підприємств, що виробляють критично важливу продукцію, необхідну для захисту і забезпечення громадян. Встановлення жорсткого контролю за цінами на засоби захисту, медикаменти, продукти першої необхідності. Забезпечення цією продукцією малозабезпечених і постраждалих громадян.
Саме ці завдання керівництво країни повинно було реалізувати ще в січні поточного року, рапортуючи про готовність протистояти епідемії.
6. Забезпечення проведення весняно-польових робіт у повному обсязі.
Держава повинна забезпечити контроль за зниженням цін на паливо та добрива в умовах різкого падіння котирувань на енергоносії на світових ринках. Забезпечити аграріїв необхідними кредитами і засобами захисту.
Заборонні заходи, в тому числі обмеження на переміщення транспорту, не можуть стосуватися аграрної інфраструктури в умовах активного проведення сільськогосподарських робіт. Нерозуміння важливості цього питання може стати причиною гострого дефіциту продуктів харчування (голоду) вже восени поточного року.
7. Пріоритетне фінансування та матеріально-технічне забезпечення медичних установ.
Крім забезпечення в повному обсязі медичним обладнанням, медикаментами, засобами підвищеної захисту, а також значного збільшення фонду оплати праці медперсоналу інфекційних відділень, необхідно введення гарантій повноцінних фінансових виплат медичним працівникам у разі зараження, втрати працездатності та смерті при виконанні своїх професійних обов'язків.
Для недопущення зараження населення в медичних закладах необхідно створити мобільні групи з експрес-тестування поза приміщень лікарень і поліклінік за місцем проживання та роботи громадян.
8. Відновлення обороноздатності, захист армії і силових структур від епідемії.
Забезпечення армії і силових структур, а також сімей військовослужбовців засобами захисту та гігієни. Розгортання мобільних військових госпіталів в умовах загострення епідеміологічної ситуації. Для зміцнення обороноздатності країни і забезпечення протиепідемічних заходів в разі необхідності – проведення мобілізації, в першу чергу серед дорослого населення втратило роботу.
Припинити відведення військ уздовж лінії розмежування.
Закрити всі контрольно-пропускні пункти з окупованими територіями РФ до закінчення карантинних заходів.
Враховуючи військові провокації з боку РФ, які не припиняються, посилити потенціал і бойові здібності підрозділів, що забезпечують реалізацію ООС.
Посилити контроль за державним кордоном для запобігання несанкціонованого проникнення на територію країни та незаконної міграції.
9. Забезпечення об'єктивного інформування громадян про дії влади щодо протидії соціально-економічній кризі та організації карантинних заходів без нагнітання паніки, відчаю і страху.
Більше оптимізму, віри та впевненості у перемозі. Вистачить демонструвати на всіх каналах "європейські новини" у вигляді колон машин, що везуть померлих в крематорій. Страх і депресія не тільки призводять до дестабілізації і хаосу, але і стрімко знижують імунітет людського організму, що неприпустимо в умовах епідеміологічної загрози.
Цей невеликий перелік пріоритетів повинен доповнюватися і детализироваться, але його не можна підміняти порожнім піаром і залякуванням. Жорсткі, але детально опрацьовані карантинні заходи повинні захистити громадян, не зруйнувавши при цьому економіку і обороноздатність країни, не позбавивши Україну перспектив розвитку, а громадян – майбутнього.
Джерело: Олександр Турчинов / Facebook
