ГОРДОН
 
 
Вадим Денисенко

Екснардеп, виконавчий директор Українського інституту майбутнього.

Люди у РФ не готові до протестів – у них немає картини майбутнього. У їхній свідомості досі 1991 рік, коли Компартія пішла, а щастя не настало

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою

Протести в Росії. Чому в Навального нічого не виходить?

Акції протесту в Росії показали дві речі: влада слабка, як ніколи, а опозиція не знає і не розуміє, що робити.

Почати потрібно, напевно, із того, що російська влада перелякана і не впевнена в собі. І головне – вона не розуміє, що робити далі з народом, який, може, і не виходить на вулиці, але у своїх квартирах починає розуміти, що йому брешуть.

Суспільний договір, який працював багато років і пік якого припав на анексію Криму ("мы поднимаемся с колен" та "зато нас все боятся"), тріщить по швах. Насправді зараз у Росії проходить зміна суспільного договору: старий уже не працює, а заміни йому немає.

Усі останні події у Венесуелі, Сирії та Білорусі показують, що Росія грає в одну гру: легітимний лідер має сидіти на своєму місці до кінця. І що важливо – ця тактика в усіх трьох країнах дозволяє цементувати ядро власного електорату й у всіх трьох випадках показала свою ефективність для диктаторів. Тому Путін буде ще більше людей саджати в тюрми і бити на мітингах. І йому буде плювати на все доти, доки на вулиці не стоятиме кілька сот тисяч людей.

Окремо треба зупинитися на сприйнятті отруєння Навального самими росіянами. Наведу дані "Левада-центру", який провів соціологічне опитування наприкінці 2020 року:

  • "ніякого отруєння взагалі не було, це інсценування" – 30%;
  • "це провокація західних спецслужб" – 19%;
  • "це спроба влади усунути політичного опонента" – 15%;
  • "це особиста помста когось із фігурантів його розслідувань" – 7%;
  • "це боротьба всередині російської опозиції" – 6%;
  • "проблеми зі здоров'ям, випадкове отруєння, звичайне отруєння" – 1%;
  • "інше" – 4%;
  • "важко відповісти" – 19%.

Власне, тут ми бачимо 22% росіян, які вважають, що в отруєнні Навального винні або сам Путін, або хтось із його оточення. Це співпадає з рівнем довіри до самого Навального (приблизно 20%), який останнім часом фіксують соціологи у РФ. Це і є та максимальна цифра, на яку теоретично може розраховувати Навальний на виборах у Думу. І це і є причиною того, чому російська влада хотіла його позбутися. Але хочу наголосити: рівень довіри і рейтинг – це різні речі. Той самий "Левада-центр" 10 грудня оприлюднив рейтинг Навального – 2%. Причому ядро тих, хто йому довіряє, – це молодь 18–24 років, яка не ходить на мітинги і на вибори.

Щодо протестних настроїв та майбутнього цих протестів, то глибоко помилковим є вимірювання ефективності минулої акції в кількості тих, хто вийшов на вулицю. Наскільки я розумію, ініціатори грають в осінні вибори і їм потрібно розхитати ситуацію саме на осінь. І тому поки зарано говорити про ефективність чи неефективність.

Більш продуктивно говорити, чи ефективні ті посили, які продукує Навальний. Поки всі його дії зводяться до того, що Путін – злодій. Але цей посил може бути тільки допоміжним, і він точно не піднімає росіян на революцію. Тому майбутнє протестних акцій залежить від того, чи зможе штаб Навального знайти болючий нерв "справедливості", який зачепить значну частину населення РФ. Поки навіть найвдаліший проєкт – "маєток Путіна" – хоч і має перспективи до розкручування, потребує доволі довгого часу, щоб укріпитися у свідомості росіян. Але сам по собі він не може стати тригером.

Не слід забувати, що Навальний не пропонує росіянам картини майбутнього (вся соціологія говорить, що він говорить правду – і все). Майбутнє, згідно з Навальним, полягає в тому, що Путін піде у відставку. Після цього буде крапка. Але у свідомості більшості росіян досі є картина 1991 року, коли Компартія пішла, а щастя не наступило. Саме тому люди не готові до протестів – у них немає картини майбутнього (у білорусів були хоча б Тихановська і пул зрозумілих їм посаджених опозиціонерів, які малювали хоч якусь картину майбутнього, а тут і цього немає).

Ми не знаємо, чи є ще козирі в руках Навального, окрім "маєтку Путіна". Але з великою долею ймовірності ми можемо говорити про те, що йому не вдасться серйозно розкачати ситуацію до осені. Ніякі зовнішні санкції не будуть ефективними чи дуже болючими. Простіше кажучи, Путін зможе провести свою більшість у Думу, можливо, розбавивши старі партії системних опозиціонерів новими політпроєктами по типу "Нових людей" Нечаєва. Щодо опозиційних партій, то їх не допускатимуть до виборів, як і в минулі рази. А якщо хтось і піде, то їх не пропустять у Думу. План Навального – вивести людей після підрахунку голосів, але без картини майбутнього і без відчуття того, що Путін забирає це саме майбутнє у великого кластера людей, не буде ніяких протестів.

Власне, для Путіна вкрай необхідно не допустити ніякої опозиції до Думи, з огляду на початий транзит влади і можливий його відхід на почесну посаду по типу Назарбаєва в найближчі роки. Тому він не буде зупинятися ні перед чим.

Для того, щоб зламати цей сценарій, Навальний просто повинен змінити свою стратегію. Просто говорити про крадіжки високопосадовців замало. Потрібно пояснювати людям, що у них крадуть майбутнє. Але поки він, судячи з усього, до цього не готовий.

Джерело: Vadym Denysenko / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає виключно точку зору автора. Редакція не несе жодної відповідальності за зміст та достовірність матеріалів у цьому розділі.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 
 
 
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 

Свіжі блоги