Саміт миру. Очевидно, що історія із самітом миру пішла не в такому ключі, як очікували його ідеологи. Але є одна дуже важлива ціль, якої цей саміт досягає за будь-яких умов, – аудит нашої міжнародної підтримки.
Завдяки саміту ми можемо побачити реальну ситуацію щодо підтримки нас чи Росії. І, як ми бачимо, хорошого для нас мало. Окупанти змогли втримати свою коаліцію "ображених". Захід же вчергове демонструє брак волі й чіткості в нашій підтримці. Тож не дивно, що багато країн починають падати в тему "все не так адназначна".
Загалом же саміт миру доводить, що переговори для нас не на часі. Бо такі переговори нам нічого хорошого не віщують.
Однак, я думаю, ситуація зміниться до кінця року, якщо нам вдасться встояти й увесь російський наступ при тисячах загиблих залишиться на рівні кількох сіл і містечок. Думаю, це ще раз змусить всіх подумати про смисл цієї війни. Тому я більше роблю ставку на умовно грудневий саміт миру.
Джерело: Політика Андрусіва / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора