+2 Київ
462 тис. – на думку ГУР, саме такою є чисельність російської армії на тимчасово окупованій українській території.
Тож питання, чи потрібно ухвалювати законопроєкт "про мобілізацію", не актуальне. Він необхідний.
По-перше, нам потрібно звільняти захоплені території. А по-друге, хлопці й дівчата, які два роки захищають фронт, потребують підтримки й заміни.
Але, щоб нова хвиля мобілізації пройшла максимально ефективно, важливо прописати норми, що дозволять максимально заохотити громадян іти захищати країну.
Соціологічне агентство Active Group назвало три чинники, які мають вирішальне значення для українських громадян при рішенні мобілізуватися:
- гарантії виплат у разі поранення або смерті – 70,4%;
- гарантії соціальних виплат після війни – 45,9%;
- якісна підготовка військових – 52,1%.
Що стосується відкритості інформації щодо того, куди і як потрапить мобілізований, ставлення до мобілізованих із боку військового керівництва й суспільства, то це менше хвилює громадян.
Саме на ці три фактори мають звернути увагу депутати, які теоретично мають сьогодні приступити до розгляду профільного законопроєкту "про мобілізацію" в першому читанні.
Звісно, законопроєкт не ідеальний і до нього є велика кількість правок. І в депутатів більшості є велика спокуса "відкласти його в довгий ящик" і, як завжди, не ухвалювати жодного рішення.
Але так не можна. Фронт і окупаційна армія не будуть чекати. Війна триває. Тому його точно потрібно ухвалювати в першому читанні, доопрацьовувати й ухвалювати в цілому.
Чи вистачить у них політичної волі – скоро побачимо. А принагідно нагадаю, що 100 років тому, незважаючи на героїзм військових, через нерішучість і популізм політиків ми програли державу.
Сподіваюся, цього разу так не станеться і політики відійдуть від популізму й почнуть ухвалювати непрості рішення, які потрібні країні.
Джерело: Viktor Taran / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
