10 років тому Україна прокинулася в іншій реальності. Та ніч поділила історію країни на до і після...
Показово кривий розгін Євромайдану й цинічне побиття молоді, яка вже покидала Майдан, сколихнули країну.
На ранок Україна вибухнула протестами. Почалася Революція гідності...
Неодноразово прокручуючи події тієї ночі, чесно, до цього часу не розумію – для чого Яник дав команду на силовий розгін Майдану? Адже об'єктивно маємо визнати – такої потреби не було.
Оргкомітет згорнув акцію напередодні ввечері, учасники розходилися по домівках, чіткого плану, що робити далі, ніхто не мав. Усі були втомлені, емоційно опустошені й дезорганізовані. А дехто навіть пересварений між собою.
Переконаний, якби не було силового розгону, тижневий протест так званого Євромайдану закінчився б, не розпочавшись...
Тоді для чого?
Наразі існують кілька версій, чому Яник дав команду "фас". Але мені з кожним роком усе ближче стає версія, яку можна схарактеризувати одним словом – "принизити".
Саме так, Яник хотів принизити й відомстити учасникам Євромайдану... Публічно "опустити". Щоб злякалися й більше не намагалися повстати.
У принципі, публічне побиття і приниження – типова фішка для бандюків 90-х.
Але, як показали наступні події, Яник прорахувався – залякати українців не вдалося. Занадто сильне в нас поняття честі, гідності, відчуття власної свободи й тяга до волі...
Саме тому відбулася Революція гідності. І саме тому спокійно дивлюся на будь-які спроби влади узурпувати владу. Українці цього не допустять. Благо позитивний досвід і потенціал "ставити на місце владу" є.
Джерело: Viktor Taran / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора