+30 Київ
Британія почервоніла. Дострокові вибори до парламенту надзвичайно переконливо виграли лейбористи із 411 мандатами. Так сталося, що на цих виборах на запрошення Національного демократичного інституту я мала можливість бути спостерігачем. Тому – деякі враження, що відбулося й чому.
14 років правління консерваторів – це багато. Як для демократії. Британія хотіла змін, що ідеально зрозуміли й утілили в гасло кампанії лейбористи. "Change" – змінюй. Або голосуй за зміни. Безпрограшне лаконічне гасло у стилі "голосуй або програєш" чи "зробимо їх разом".
Про все й ні про що конкретно. Проте захопливо для молоді. Хоча це все ж таки Британія – країна з величезним досвідом демократії. Тому, звісно, свої п'ять "кроків", або змін, тут теж були: і зменшення черг у лікарнях, і збільшення кількості вчителів, і зростання видобутку енергії без експорту, і зростання економіки. Без деталей, як це зробити.
Саме тому британських лейбористів тут часом називають популістами. Ну, і голосують за них переважно молоді й люди середнього віку. І емігранти. Усі мандати в Лондоні забрали лейбористи.
Насправді молодь за останні 14 років пам'ятає лише правління Торі, то ж точно хоче нових героїв у телевізорі й у пресі, яка тут значною мірою визначає політику, бо є дуже сильною.
Кампанія консерваторів комусь могла здатися доволі тривіальною: зі "зрозумілим планом, сильними діями й захищеним майбутнім". Напевно, політичний реалізм в умовах відносної безпеки все ж не є надто захопливою стратегією.
Проте, очевидно, що сама партія тепер має пережити глибинну трансформацію й народити нових лідерів. Їх тут чекають із числа тих, хто зміг вибороти 119 мандатів. 246 мандатів партія втратила, а отже, план Сунака щодо оголошення виборів на чотири місяці раніше не спрацював.
Великобританія має свій власний досвід прямої демократії – тут заборонена політична реклама, а фонд кандидата обмежений £20 тис. прозорих пожертв. Тому кандидати переважно практикують кампанію від дверей до дверей.
Але інформатизація суспільства не обійшла боком і колишньої мегаімперії. Скандальний Найджел Фарадж, який заявляв про своє захоплення Володимиром Путіним, провів свою ультраправу Партію реформ до парламенту із чотирма мандатами. Тобто ніщо скандальне вже не чуже й Британії з її досвідом і високим рівнем освіти. Хоча саме університети тут називають головним джерелом лівих ідей…
Наприклад, у Кембриджі досі стоїть великий наметовий табір студентів-протестувальників, які виступають на підтримку Палестини. І десь поруч – самотній прапор і три фото на підтримку України…
Джерело: Вікторія Сюмар / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
