Народний депутат України V, VII и VIII скликання. Керівник секретаріату партії "Голос".
Пролонговано черговий локдаун. Це ще один удар по економіці. Ще одна хвиля зниження рівня доходів бізнесу. Тобто саме тих людей, хто в цій країні щось створює і приносить прибуток. Що із цим усім не так?
Головне, що всі наші локдауни і карантини не сприяють появі світла в кінці тунелю. Вони ніяк не розв'язують проблеми, вони лише розтягують її дію у часі.
Як розв'язати проблему? Є єдиний спосіб – масова вакцинація. Лише за умови проведення організованої масової вакцинації, встановлення обмежувальних заходів, таких як локдаун, носіння масок і дезінфекція мають сенс. Лише так ми наближаємося до перемоги над COVID-19. Що більше вакцинованих, то відповідальнішим стає населення до обмежень у спілкуванні, то ближче ми до повернення до нормального життя.
Здавалося б, найпростіша логіка і її потрібно неухильно дотримуватися. На жаль, із логікою у нинішньої влади проблеми.
Вакцинація в країні де-факто не відбувається. Цифри 3–15 тис. осіб на день – це ні про що. Наприклад, у Великобританії вакцинують 600–800 тис. осіб на добу, у Польщі – 130–150 тис. тощо. У підсумку маємо одне з останніх місць у світі за темпами вакцинації. Ось дані деяких країн про кількість вакцинованих у відсотковому відношенні до всього населення. Вони красномовні:
За весь час ми вакцинували менш як 1% і перебуваємо в суперкомпанії з Філіппінами, Албанією і деякими країнами Африки. Бангладеш і Зімбабве на нашому фоні просто лідери!
Але і це ще не все. Вакцини ж у нас досі немає. Є багато балаканини та обіцянок керівництва. А вакцини немає. І коли буде – ніхто не знає. Окрім міністра Степанова, але вірити йому можуть лише в Бангладеш.
Іншими словами, усі ці локдауни і карантини вирішують лише одномоментну проблему, не знімаючи головної. Локдаунами пандемії не зупинити. Це може зробити лише масова і швидка вакцинація.
Учора в Київській області не зроблено жодного щеплення. Одеська та Чернігівська області вакцинували аж 0,44% і 0,7% населення! І ці сумні цифри можна лише продовжувати.
Що ж робити?
Я не лікар і не президент. Але як мені здається, зробити потрібно щонайменше ось що:
Зробити хоча б це. А не займатися введенням найпростіших і малоефективних локдаунів. Бо якщо цього не зробити, країна на десятиліття застрягне в пандемії. Економіка зупиниться. Доходи впадуть. А українцю принципово буде однаково – померти від коронавірусу чи від голоду.
Джерело: Volodymyr Kurennoy / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
Блог відображає виключно точку зору автора. Редакція не несе жодної відповідальності за зміст та достовірність матеріалів у цьому розділі.