-2 Київ
Розпочалася найгірша криза в російській вугільній галузі за останні 30 років.
Що могло б бути з економікою Росії на прикладі видобування нею кам'яного вугілля?
У липні 2024 року видобуток вугілля в Росії впав на 6,7% у річному вираженні, а його загальний обсяг – 31,5 млн тонн – став найнижчим із часів пандемії COVID-19.
У ЄС вугілля потрапило під тотальне ембарго, а країни Азії, які торік купували російське вугілля, різко знизили попит.
В аналогічній кризі вже котрий місяць поспіль будівельна галузь, на дні – автомобільна. Усе те, що раніше генерувало стабільні прибутки, зараз волає про допомогу. А "денег нет".
Якби Київ не рятував Кремль, продовжуючи транзит російського газу під виглядом азербайджанського на 2025 рік, "Газпром" би позбувся останнього стабільного джерела великого прибутку, і стан банкрутства перетворився на реальну кризу. А "Газпром" – це не просто головна компанія з видобування газу в Росії, це також "Газпром-медиа" і пропаганда, банки, електроенергія, нафта, звʼязок…
Те саме стосується і нафти, але тут не лише Банкова "заробляє", але й країни Азії і навіть деякі наші союзники. Заробляють, щоб росіяни мали чим нас убивати.
І не треба кивати на геополітику чи посилатися на досвід "зернового коридору". Це просто банальне бажання трохи заробити для себе, поки хтось "невідомий" гине. А по торговельних суднах у наших портах знову прилітає, усупереч "домовленостям".
Найкращий показник стану економіки – транспортні перевезення. Можна довго розповідати про зростання надоїв і нові заводи, але якщо в країні падають перевезення – значить, не будується, не виробляється, падає все.
Так ось, як повідомляє Євген Істребін у своєму Telegram-каналі, ключовий російський залізничний перевізник РЖД сиплеться і демонструє чіткий тренд зменшення перевезень комерційних вантажів. Окрім зростаючої економічної кризи, це відбувається також через зростаючу кількість і час ремонтів, нестачу комплектуючих через санкції.
А РЖД – це не лише цивільні вантажі, це 90% логістики "красної армії".
Так, Путін кидає всі ресурси на війну, не залишаючи ні собі, ні Росії іншого варіанта, як виграти максимум і домовитися, щоб пізніше дограти.
Від відчаю в Московії знову піднімаються виплати за перший контракт. Відчай – бо добровільного м'яса залишилося недостатньо для значимого просування, а оголошувати тотальну мобілізацію – страшно.
Ми ж занадто розслабилися. Воєнного виробництва в достатній кількості немає, для чого інвестувати в гармати, якщо потрібне буде масло. Усі переконані, що мир за місяць-два – і все знову буде добре.
Не буде, війни виграють ті, в кого воює не лише армія, а вся нація. Хто вистоїть у найгіршу ніч перед світанком. Де керують розумні й ефективні, а не лояльні й корумповані. Де "все для фронту" – це не просто гасло, не тумбочка з кешем чи гаманець із битками, а потужна економіка із чітким переліком пріоритетів.
Ви готові до перемир'я, де лінія пройде по Дніпру?
І через декілька років почнеться ще кривавіша війна, де наші шанси програти будуть ще вищі, бо замість поту, крові й сліз ми оберемо знову стендап і лавандовий раф.
Коли ні, то вимагайте, працюйте, воюйте і перемагайте.
Бо якщо ми програємо, утекти зможуть небагато, а виживуть ще менше.
Джерело: Volodymyr Omelyan / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
