Дональд Трамп: "Путін напав на Україну, бо Україна хотіла в НАТО". Але це зовсім не так. Протягом останніх трьох років навіть деякі міжнародні експерти під час конференцій, у яких я брав участь, висловлювали таку ж думку. Але це зовсім не так!
Дійсно, Україна подала заявку на отримання плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) у 2008 році, але їй відмовили саме з міркувань врахування інтересів Росії. Перспективи вступу України до НАТО були зовсім нереалістичними до агресії Росії у 2014 році, суспільство було категорично проти цієї ідеї.
1. До 2014 року лише 15–20% населення підтримували вступ України до НАТО, а більшість політиків навіть не включала цей пункт до своїх виборчих програм, оскільки він був непопулярним.
2. Володимир Путін користувався великою популярністю в Україні, з позитивним ставленням до нього майже 60% населення, тоді найбільш популярні українські політики, зокрема Тимошенко і Янукович, напередодні президентських виборів 2010 року мали підтримку не більше ніж 30%.
3. Позитивне ставлення українців до Росії було ще вищим – приблизно 90%, що робило вступ до НАТО з точки зору громадської підтримки майже неможливим. Важливо нагадати, що питання НАТО навіть не було вимогою протестувальників під час Революції гідності 2013–2014 років. І навіть вступ до ЄС вимагався помітно меншою кількістю протестувальників, ніж забезпечення гідності та справедливості.
Ситуація кардинально змінилася після анексії Криму Росією у 2014 році. Цей акт агресії викликав значне зростання підтримки вступу України до НАТО серед населення, досягнувши 48%. Це демонструє, що твердження, що Україна своїм бажанням вступу до НАТО "спровокувала" Росію напасти, є помилковим. Насправді бажання України вступити до НАТО з'явилося як реакція на агресію Росії.
Джерело: Volodymyr Paniotto / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора