+1 Київ
Останніми днями білоруську тему після недовгого затишшя знову починають активно обговорювати в російських ЗМІ. Учора для цього з'явилося два додаткові приводи: Лукашенко вкотре відвідав Росію, а білоруська ЦВК повідомила результати перевірки підписів кандидатів у президенти. Крім 1,9 млн підписів за самого Лукашенка, які казна-звідки вялися (пікетів зі збору автографів за якого протягом кампанії взагалі ніхто не бачив), і того факту, що лояльні до влади кандидати несподівано дізналися про суттєву більшу кількість підписів на свою підтримку, ніж вони самі здавали у ЦВК (у Конопацької, яка здала 110 тис. підписів, у підсумку виявилося 146 тис., а в Череченя – замість 106 тис. знайшлося 143 тис.) і змушені були незграбно виправдовуватися, сталося щось справді сенсаційне.
З огляду на повідомлення ЦВК (щоправда, я не відкидаю, що його можуть ще бути "скорегувати") Бабарико й Тихановська мають 166 тис. та 105 тис. "дійсних" підписів і їх мусять зареєструвати. Згідно з неофіційними (а тільки такі сьогодні в республіці і є) опитуваннями громадської думки, ці двоє кандидатів разом можуть розраховувати на 70% голосів – і чесні вибори з їхньою участю для Лукашенка не є допустимим варіантом.
Чим же зумовлений вердикт ЦВК (зрозуміло, що не бажанням чесно виконати свій обов'язок) і як розгорнеться подальша боротьба? На мою думку, варто врахувати кілька факторів.
По-перше, цікаво те, що Бабарико, який нині перебуває в СІЗО, "перевірку" пройшов, а Цепкало, який поки ще на волі, – ні. Оскільки до виборів ще більш ніж місяць, я б припустив, що протягом цього часу відбудеться суд щодо одного з епізодів невідомої поки публіці "справи Бабарика", він дістане умовний строк, вийде з ув'язнення, але реєстрації позбудеться. Водночас, імовірно, Лукашенко, який не раз і не двічі відзначився у граничному сексизмі й небаченій зневазі до жінок, реально вірить, що білоруси за дружину блогера-політв'язня не проголосують, і, найімовірніше, Тихановська залишиться в цій кампанії до 9 серпня.
По-друге, наскільки мені здається, рішення визнати підписи саме зараз теж не є випадковим, хоча "вивчати" їх чиновники могли ще більш ніж тиждень. Наближаються довгі вихідні (у п'ятницю Республіка Білорусь святкує День незалежності), і могли бути протестні акції. Крім того, владі, мабуть, стало зрозуміло, що зняття всіх трьох опозиційних кандидатів могло призвести до "майдану" за підсумками не виборів, а рішення ЦВК. Іншими словами, це рішення "купує" для Лукашенка час, але не знімає основної проблеми.
Мелькання "батьки" на східному напрямку вказує на те, що він хоче заручитися нейтралітетом Москви. Проте зараз зрозуміло, що такий нейтралітет може бути куплено ціною втрати того суверенітету, за який Лукашенко формально так шалено переживає. І якщо сам господар Білорусі може думати про те, як він знову "кине" Путіна, то виборці читають меседж добре: що частішими є поїздки до Москви, то більше шансів на "союз нерушимый" під егідою, зрозуміло, "великой Руси". А це сьогодні навряд чи є бажаною метою більшості білорусів – і тому Лукашенко перебуває у своєрідній пастці: Москва йому насправді не помічник.
Загалом, події в Білорусі стають все цікавішими, але я збережу поки мій недавній прогноз: час Лукашенка закінчується...
Джерело: Владислав Иноземцев / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
