-2 Київ
Страшні новини з Бучі та Ірпеня жахливі не так тим, що однозначно роблять Путіна воєнним злочинцем, що вони показують "якість" російської армії. Вбивства мирних громадян, копання братських могил, масове мародерство та надсилання до Росії з Білорусі посилок із награбованим – усе це означає, що майже мільйон людей, поставлених режимом у країні під рушницю, є не дуже добре організованою бандою, і не більше. Цьому, мабуть, не варто було б дивуватися, розуміючи, що політична еліта також організована як злочинна група. Ну, одна ОЗУ грабує, чому іншому не спеціалізуватися на вбивствах?
Однак проблема в цьому разі має зовсім інші масштаби і гостроту. Якщо у випадку з владною елітою ідеться про кілька десятків тисяч людей, які (принаймні до останніх подій) у разі політичної дестабілізації щасливі були б покинути Росію в максимально короткі строки, то у випадку з військовослужбовцями ситуація виглядає зовсім інакше.
Ці люди нікуди з країни не дінуться, і, мало того, вони є органічнішою частиною російського населення, ніж політична еліта. Навіть у разі, якщо свій ювілей, який наближається, Путін зустріне в Гаазі або взагалі до нього не доживе (а шанси обох цих сценаріїв зростають сьогодні з неймовірною швидкістю), ґвалтівники, вбивці та мародери повернуться в суспільство і сильно змінять його природу. Хвиля солдатів, які пройшли через Афганістан і Чечню, на мій погляд, не була настільки небезпечною для російського соціуму, оскільки і ситуація в ньому у відповідні роки була іншою, і самі солдати таки дотримувалися деяких "правил пристойності" (до того ж це робила і держава – того самого знаменитого полковника Буданова було не героїзовано, а засуджено). Зараз ні про що схоже – хоча прізвища всіх командирів, раніше розквартированих у той самий час, відомі – не йдеться.
Під час Другої світової війни німецькі нелюди розуміли, що організація масових вбивств не може бути справою регулярних збройних сил, маючи на цей випадок війська СС. У Росії сьогодні навіть ця думка надто непідйомна для свідомості "ефективних менеджерів" із Кремля. І це означає, що і після відходу Путіна країна кілька десятиліть розхльобуватиме запущену ним криміналізацію суспільства. Криміналізацію, порівняно з якою "прокляті 1990-ті" є зразком джентльменства та порядності.
Джерело: Владислав Иноземцев / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
