Питання онлайн-казино під час війни значно глибше, ніж здається.
Не відкрию секрет, якщо скажу, що деякі події, які відбуваються на території РФ (я не про Crocus), відбуваються руками самих росіян, які влізли в борги й готові на все, аби їх закрити. Це вже неодноразово було в публічному просторі, про це говорять і самі росіяни потім на допитах.
Людина з боргами – найподатливіший інструмент для вербовки. І якщо ви думаєте, що цим інструментом користуємося тільки ми, то ви ох...єнно помиляєтеся. Росіяни знають про це не гірше за нас і користуються гіперактивно. А наш боєць із боргами – це просто подарунок для них. Прикладів не буде, але, на жаль, не через те, що їх немає. Вони є.
І це незважаючи на те, що я вже дохєра разів чув від пацанів історії про волонтерські теплаки, які продають бійці, що влізли в борги через програні кошти, про постійні конфлікти всередині підрозділів із лудоманами й усе в такому ж дусі.
Я був і залишаюся прихильником вільного, нормально регульованого ринку для всього, включно із гральним бізнесом. Але під час війни, принаймні на територіях, що наближені до лінії фронту, доступ до онлайн-казино має бути обмежений так само, як і доступ до алкоголю. Бо шкода від цього величезна, хоча й не публічна.
Крапка.
Джерело: Юрій Гудименко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора