На всій території Соледара ідуть жорстокі бої, українська артилерія повністю накриває маленьке містечко. Ми ганяємо вагнерівців, як тарганів, кошмаримо їх не тільки артилерією, а й дронами-камікадзе.
Соледар зараз – пастка для вагнерівців. Бо позаду них мовчки, без артпідтримки стоїть російська армія, яка не пускає їх назад, а попереду – ЗСУ. Це соледарська м'ясорубка – помста військовослужбовців за хамські випади вагнерівців щодо російського генералітету. І ми цим із задоволенням користуємося, прокручуємо ручку м'ясорубки щодня.
Поза Соледаром – дуже важкі бої, ситуація важка, Бахмут під постійним натиском ворогів, вони рвуться до дороги на Дніпро і подекуди мають успіх. Ми їх нищимо сотнями на день, але їх багато й вони повзуть вдень і вночі.
Ми маємо розуміти: війна не складається виключно з переможних реляцій спікерів влади. Війна – це жорстокі бої, у яких подекуди повністю знищені села й містечка доводиться залишати, щоб відходити в більш захищені місця, бо ми бережемо не лише території, а в першу чергу – життя бійців ЗСУ.
Варто визнати очевидне: воєнний злочинець Путін, призвавши не менше ніж 300 тис. "мобіків", призначивши Герасимова, у якого ще 200 тис. строковиків, має сьогодні військо, яке втричі більше, ніж рік тому, коли Росія відкрито напала на Україну. Так, техніки в них значно поменшало. Але орда величезна.
Цей лютий буде дуже лютим. Це буде дуже важкий місяць. Нам треба звикати до того, що ситуація не завжди складатиметься з переможних новин.
Збройні сили зроблять усе можливе, але я закликаю до масової мобілізації всього суспільства: і фронт, і тил мають знати, що лютий буде важким. Але це останній масований удар, на який здатен Путін.
Вистоїмо. Перейдемо в контратаку. Повернемо свої землі. Здобудемо перемогу.
Зараз настав час припиняти дріб'язкові інтриги й час мобілізувати все суспільство – і тоді все буде добре. ЗСУ до цього готові.
Джерело: Юрій Луценко / Facebook