-1 Київ
Закон як дишло... Або чергова афера "зелених" маніпуляторів.
На минулому тижні Зе-компанія, яка продовжує активно руйнувати Українську державу, провернула свою чергову законодавчу аферу. Малопомітну для звичайних громадян (бо її спеціально приховали), але важливу для перманентної узурпації влади.
15 квітня пропрезидентська більшість у парламенті прийняла закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост". Наголошую, бо це важливо: закон "щодо розвитку інституту старост"!
Так ось, розвиваючи інститут старост, "зелені" депутати підрегулювали Виборчий кодекс, закони "Про місцеве самоврядування" та "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також внесли зміни... Не повірите – до закону "Про Конституційний Суд України". А саме до його ст. 11, яка називається "Вимоги до судді Конституційного Суду".
Якщо хтось раптом подумав, що новим законом у Конституційному Суді запроваджено інститут старост чи вимоги до суддів КСУ зробили такими ж, як і до старост, то він помилився.
У такий спосіб правлячі політичні аферисти вирішили змінити вимоги до суддів КС, щоб полегшити заведення до Конституційного Суду ще однієї своєї людини.
Річ у тім, що, відповідно до ч. 3 ст. 11 закону "Про Конституційний Суд України", суддею КС не може бути призначена особа, яка на день призначення є обраною на виборну посаду в органі державної влади чи органі місцевого самоврядування, має представницький мандат. А кандидатом від влади на вакантне місце судді КС за квотою парламенту, як відомо, уже тривалий час є народний депутат від фракції партії "Слуга народу" Ольга Совгиря. Отже, для того щоб мати право кандидувати в судді КСУ, їй за чинним законом перед призначенням на посаду судді КСУ потрібно скласти депутатський мандат. Інакше – зась! А "здавати" мандат перед голосуванням – це великий ризик позбутися посади депутата й не отримати посади судді КСУ.
Мені вже доводилося на початку лютого цього року писати про це в матеріалі "Як Зеленський незаконно протягує свою людину до КСУ". Тоді "зелені" відступили, не стали ризикувати і не пустили на голосування кандидатуру Совгирі.
Не бажаючи позбавляти Совгирю депутатського мандата, до голосування за призначення суддею КСУ, "зелені" не стали йти напролом і почали шукати обхідні шляхи. Тобто думати, як обійти закон. Не придумали. Тоді вирішили: якщо закон не можна обійти, то його можна… Правильно – змінити! Під себе, а точніше – під Совгирю!
Спочатку це хотіли зробили за допомогою проєкту закону "Про конституційну процедуру", у якому "забили" потрібні зміни щодо вимог до судді КСУ. Але не було впевненості, що цей закон буде прийнято, а тим більше – швидко прийнято. А час не чекає – Зеленському потрібно "добити" КСУ, повністю підім'явши його під себе.
Потім парламентські маніпулятори для досягнення своєї мети вирішили скористатися будь-яким іншим прохідним законопроєктом. А тут якраз ішов на прийняття у другому читанні проєкт закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост". І відомий "слуга народу" Гетманцев, який очолює комітет із питань фінансів, податкової та митної політики, пропонує до другого читання доповнити цей законопроєкт про старост положенням щодо внесення змін до закону "Про Конституційний Суд України" в частині зміни вимог до судді КСУ.
Профільний комітет погоджується з такою пропозицією Гетманцева і включає її до остаточного тексту законопроєкту про старост, а Верховна Рада більшістю "зелених" голосів ухвалює його як закон.
Грубо порушивши при цьому принципи законотворчості та вимоги регламенту ВР (який, нагадаю "зеленим" депутатам, є законом), а також проігнорувавши застереження Головного юридичного управління ВР, яке в своєму висновку вказало на неприпустимість такого законотворчого підходу з огляду на те, що:
- включення до законопроєкту про старост зміни до закону "Про Конституційний Суд України" не відповідає ч. 1 ст. 116 регламенту Верховної Ради, оскільки: 1) законодавчі пропозиції не були предметом розгляду законопроєкту парламентом у першому читанні і 2) вони не є предметом правового регулювання законопроєкту "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост", бо не стосуються правової регламентації інституту старост, а тому не повинні включатися до цього законопроєкту;
- питання щодо організації та діяльності КСУ, статусу суддів КСУ, конституційного провадження належать до предмета відання комітету ВР із питань правової політики, а не комітету ВР із питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Головне юридичне управління ВР зробило категоричний висновок про те, що включення всупереч визначеній регламентом ВР процедурі до законопроєкту змін, що не відповідають його предмету правового регулювання, свідчить про застосування позарегламентної технології, яка спотворює самостійний предмет регулювання законопроєкту та цілі його прийняття, що не відповідає ст. 8 і ст. 19 Конституції України.
Простіше кажучи, парламентські юристи прямим текстом сказали "зеленим" махінаторам, що вони не лише ігнорують регламент ВР, діють у незаконний спосіб, але при цьому ще й порушують Конституцію України!
Головне юридичне управління ВР також зазначило, що проти таких змін щодо вимог до судді КСУ виступила Венеційська комісія, яка у своєму висновку на законопроєкт "Про конституційну процедуру" рекомендувала виключити відповідну поправку до ст. 11 закону про Конституційний Суд. Із посиланням на індикатори визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики (затверджені Громадською радою доброчесності 16 грудня 2020 року).
Було наголошено на тому, що запропоновані проєктом зміни до закону "Про Конституційний Суд України" не враховують критерію політичної нейтральності і є такими, що можуть впливати в майбутньому на незалежність суддів Конституційного Суду.
Але Зеленському та його компанії, як відомо, закони і Конституція не писані. У них свої поняття і своя мораль. Це вже давно очевидно. І ця їхня афера не дивує, бо вона далеко не перша і зовсім не остання. Це їхні методи і стиль. Немає жодного сумніву, що Зеленський підпише цей закон, бо без його благословення цю аферу не провертали б.
Дивує інше: як на такий спосіб "заходження" на посаду судді КСУ погодилася Совгиря, під яку, вочевидь, це все й робиться. Як вона – молода людина зі ступенем доктора юридичних наук із конституційного права – буде почувати себе у статусі судді КСУ? Чи спосіб потрапляння на бажану посаду не має значення – головне результат? За будь-яку ціну і в будь-який спосіб? Схоже, що вона погодилася з уготованою їй роллю "старости" Конституційного Суду.
Джерело: Віталій Журавський / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
