Рада зробила крок до ухвалення закону про процедуру діяльності КСУ

Політика

Верховна Рада на засіданні 15 квітня ухвалила у першому читанні й за основу проєкт закону №4533 "Про конституційну процедуру", передає кореспондент видання "ГОРДОН".

Цей проєкт закону підтримало 238 народних депутатів.

Законопроєкт визначає порядок реалізації КСУ його повноважень під час розгляду справ конституційної юрисдикції, підстави й порядок звернення до суду, процедуру розгляду ним справ, постановлення й виконання його рішень, надання висновків, повідомила пресслужба Верховної Ради.

Проєкт закону передбачає внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу, законів "Про регламент Верховної Ради України", "Про державну службу", "Про Конституційний Суд України".

Реалізація проєкту приведе, зокрема, до створення "правових рамок для Конституційного Суду України в частині формування послідовної та узгодженої судової практики, що, своєю чергою, забезпечить передбачуваність та виправданість аргументації правових позицій, викладених в актах КСУ", ідеться в пояснювальній записці до нього.

Проєкт закону №4533 – одна із двох законодавчих ініціатив, які аналізувала Венеціанська комісія.

"Проєкт закону про конституційну процедуру враховує рекомендації, висловлені Венеціанською комісією в її терміновому висновку про реформу Конституційного Суду, і вносить багато поліпшень. Основні новинки ввели у частині конституційних скарг, публічності і відкритості конституційного судочинства, формування сенатів і колегій та розподілу справ, доступу до матеріалів справи, дисциплінарної відповідальності суддів і внутрішнього функціонування Конституційного Суду", – ідеться у висновку.

У комісії додали, що цей проєкт не містить положень про нову систему конкурсного добору суддів, включно з міжнародним компонентом, як це рекомендовано у терміновому висновку.

Контекст

Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
Після рішення КСУ в Україні почалася конституційна криза. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".
Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО на виконання розпорядження Кабміну НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Верховна Рада 4 грудня ухвалила законопроєкт №4460-д, який вводить покарання за недостовірне декларування у вигляді штрафів й обмеження свободи, але не передбачає позбавлення волі, як було раніше. Він передбачає як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. 24 грудня Зеленський підписав закон.