Тополя про службу парамедиком: Я ніколи не казав, що мені подобалося. Це сморід крові, змішаної із запахом після вибуху, стоїть досі 

"У мене, на щастя, не було контузії на фізіологічному рівні. Нам прилітало. Було голосно, до дзвону в голові, але це не було так, коли тобі вибуховою хвилею зішмякує мізки, а потім їх розшмякує. Ця вибухова хвиля – вона робить місиво усередині, – розповів Тополя. – Мені психологічно потрібно було відходити".

За словами артиста, на фронті він із колегами займався евакуацією поранених і наданням першої допомоги.

"Це шматки від снарядів, які стирчать у тілах, це відірвані руки, ноги, поранені руки й ноги. Це контузії. Я пригадую, як у людини буквально пелена на очах, він забув як говорити, а не те що там ім'я чи ще щось. Бачили різне. Це не з приємних історія, – додав він. – Там емоції ні до чого. Ти просто маєш виконати свою роботу. Я ніколи не казав, що мені це подобалося. Це жахливий сморід крові, змішаної з порохом, із запахом після вибуху. Не знаю, що там – порох чи сірка, які вибухові речовини. Цей запах – він стоїть і досі".

У цьому самому інтерв'ю Тополя розповів, що не хотів би повертатися на фронт, але якщо буде такий наказ від головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного, то він його виконає.