"Виявилося, нормальний такий батя був. У нього боліло за Україну". Клопотенко розповів, як змінилося його ставлення до творчості Шевченка 

"У школі я не любив Шевченка, бо не розумів, чого вони його нам пхають. І чому людина, що має таку жертвенну долю, є лицем українського народу. Багато болю, страждання – нахр...н таке лице для нації. Уже потім, коли виріс, то вияснив, що образ Шевченка, який нам підсовували, – скалічена картинка, намальована Радянським Союзом. Вони витягли найжалюгідніше з біографії Шевченка і почали нас цим насилувати. Треба було заучити, що це мучєнік і якісь рядки з його творів, що сувалися школярам без пояснення контекстів. Щоб виникла відраза до українського. Культурний геноцид", – написав він.

За словами Клопотенка, подорослішавши, він змінив своє ставлення до українського поета.

"Виявилося, що нормальний такий батя був. Я навіть почав шукати, що у нас є спільного. Бо захотілося стати його фанатом і мати щось схоже. Його любили жінки, він любив жінок, був членом інтелектуального суспільства, обожнював творити, тусити, устриці, ігристе і борщ із карасями. Так, був у кріпацтві, але не все життя. І так, у нього боліло за Україну, – наголосив кулінарний експерт. – Тому шануємо Шевченка, перечитуємо його послання сьогоднішнім українцям, надихаємося і юзаємо як інструкцію до свого україновідчуття. Не збираюся писати вам, що Україна колись буде вільна. Бо свобода – це стан душі, а не зовнішні обставини. А отже, українці були, є і будуть свободними. А ту нєчість, що лазить зараз по нашій землі, ми скоро або виженемо, або спалимо".