+5 Київ
Найчастіше громадяни скаржилися на відсутність української версії сайтів інтернет-магазинів і вебсайтів – 574 звернення, що становить 26% від загальної кількості скарг.
На другому місці із 443 зверненнями (20%) – порушення в мові зовнішньої реклами й вивісок. Третю позицію займають скарги на порушення під час безпосереднього обслуговування – 397 звернень (18%).
Громадяни також звертали увагу на порушення у сфері освіти (145 звернень), культури (112), у медичних закладах (93). Надходили скарги щодо інформації про товари й послуги, зокрема етикетки, чеки й меню, – 115 звернень. У сферах медіа зафіксовано 82 звернення, транспорту – 53, книговидання – 35, спорту – 25.
Географічно найактивнішими виявилися жителі Києва, звідки надійшло 870 звернень, або 39% від загальної кількості. Далі йдуть Одеська область із 339 скаргами (15%), Харківська – 286 (13%) і Дніпропетровська – 201 (9%).
"Понад 2 тис. звернень за три квартали – це не просто цифри, а голоси людей, права яких були порушені і які вимагають поваги до своєї мови. Зростання кількості скарг означає, що українці стали уважнішими до свого права отримувати інформацію й послуги державною мовою", – зазначила Івановська.
Вона підкреслила, що освіта залишається стратегічним напрямом роботи, оскільки саме там формується мовна культура молоді.
"Ми й надалі системно посилюватимемо контроль за дотриманням мовного закону в усіх сферах, бо мова – це наш щит, наш захист від агресії, культурна й духовна зброя українців", – додала уповноважена.
