Дев'ять із 10 українців підтримують "стратегічну українізацію" – опитування КМІС 

КМІС дослідив ставлення українців до трьох варіантів мовної політики, зачитуючи респондентам детальний опис кожного підходу. Найбільшу підтримку – 87% – дістала так звана стратегічна українізація, яку в документі також називають "лагідною". Із цієї кількості 53% повністю підтримують цей варіант, ще 34% – радше підтримують.

Цей підхід передбачає чотири основні принципи: українська залишається єдиною державною й офіційною мовою, основною мовою освіти у школах є українська, громадяни можуть розмовляти російською без тиску чи засудження, також триває заохочення поступового поширення української через якісний контент, книжки тощо.

"Радикальну українізацію" з повною забороною російської мови навіть у побутовому, родинному чи дружньому спілкуванні підтримало 63% опитаних. Водночас повністю схвалює такий варіант лише 33%, а 32% вважають його радше або зовсім неприйнятним.

Найменшу підтримку дістав варіант "прихованої русифікації" – 54%. Він передбачає можливість використання російської в офіційній сфері там, "де більшість населення цього бажає", і навчання у школах за вибором батьків. Проти такого підходу було 39% респондентів.

Стосовно думки українців у регіональному розрізі, за даними дослідження, "стратегічна українізація" дістала підтримку в усіх регіонах без винятку. На заході її схвалює 83%, у центрі – 90%, на півдні – 88%, на сході – 81% опитаних. Це єдиний варіант, який не призводить до регіонального розколу.

Натомість "радикальна українізація" поділила країну: на заході й у центрі її підтримують 72% і 67% відповідно, але на сході більшість (58%) вважає її неприйнятною. "Прихована русифікація" має зворотну динаміку: найбільше противників – на заході (50%), найменше – на сході (13%).

Важливо, що "стратегічний" варіант підтримують усі мовні групи: 88% українськомовних громадян, 83% російськомовних і 85% тих, хто спілкується обома мовами однаковою мірою.

Кожен варіант мовної політики в опитуванні оцінювало приблизно 666–675 респондентів. Статистична похибка для загальної вибірки не перевищує 2,9%, для окремих варіантів – не більше ніж 5,1%.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що результати демонструють "цілком консенсусний, виважений підхід до мовної політики". За його словами, ця формула є простою, довгостроково сприяє розвитку української мови й водночас є об'єднавчою для суспільства.

"Ми сподіваємося, що українські чиновники й політики, громадські активісти, представники медіа та публічні особи в питаннях мовної політики будуть дотримуватися зазначеного вище підходу, щоб ми нарешті перегорнули прикру сторінку мовних баталій", – наголосив Грушецький.