0 Київ
До кінця XIX століття корабельні аварії, як правило, закінчувалися фатально для всього екіпажу. Моряки розпалювали вогні, що символізують лихо, але такий метод допомагав тільки на видимій від суші дистанції. Пляшки, у яких надсилали заклики про допомогу, або не допливали до берега, або їх отимували через довгі роки, а іноді й століття.
У першій половині XIX століття кораблі, що тонули, палили з гармат і вивішували прапори, але й ці сигнали були малоефективними.
Фото: pixabay.com
Із винаходом у 1896 році радіо почали розроблення нової методики тривожного сигналу. У 1898 році англійський плавучий маяк обладнали бездротовим телеграфом. 6 березня 1899 року після зіткнення з пароплавом "Меттьюс" він уперше в історії мореплавання передав по радіо заклик про допомогу.
3 листопада 1906 року Берлінська радіотелеграфна конвенція прийняла міжнародний сигнал лиха. У радіотелеграфному кодуванні він становить послідовність "три крапки, три тире, три крапки". Це окремий символ азбуки Морзе.
Фото: pixabay.com
Уважають, що схема саме з такими знаками – одна з тих, які найлегше запам'ятати.
Текстову абревіатуру SOS придумали саме під шифр, вона є його вільною інтерпретацією, яка найбільше пасує під символіку тривожного знака – як благання про порятунок. Ця абревіатура означає Save Our Souls – "Врятуйте наші душі".
