Рукопис Войнича став відомим науці в 1961 році. Букініст Ганс Краус купив манускрипт у письменниці Етель Войнич, спадкоємиці антиквара Вільфреда Войнича. У 1969 році Краус подарував рукопис бібліотеці рідкісних книг Бейнеке Єльського університету.
Манускрипт датують XV століттям. Його написано невідомою науці мовою та ілюстровано загадковими малюнками. Рукопис містить лише одне реалістичне зображення міста з кріпосною стіною, які були поширені в Північній Італії.
Фото: beinecke.library.yale.edu
Безліч спроб розшифрування тексту не призвели до розгадки змісту. Є гіпотези, згідно з якими рукопис або написано вигаданою мовою-шифрі, або ж однією з європейських мов, зашифрованою особливими символами, або ж східною мовою за допомогою штучно створеного алфавіту. Учені сходяться в тому, що текст написано зліва направо. Почерк рівний і чіткий, що свідчить про розуміння предмета написання автором рукопису.
Ілюстрації умовно поділяють на кілька розділів: ботанічний, астрономічний, космологічний, біологічний, фармацевтичний, рецептний. У них відповідно зображені рослини, діаграми із зірками, сузір'ями Зодіаку, Сонцем і Місяцем, люди, здебільшого оголені жінки, карти, аптекарські судини.
Фото: beinecke.library.yale.edu
У 1943 році американський юрист Джозеф Мартін припустив, що автором рукопису є англійський філософ Роджер Бекон, і що він використовував скорочені слова середньовічної латині. У 1978 році філолог Джон Стожко висунув гіпотезу, що текст написано українською мовою із періодичним опущенням голосних букв. У 1987 році фізик Лео Левітов припустив, що манускрипт створили єретики-катари, які жили у Франції. У 2016 році канадські вчені за допомогою штучного інтелекту дійшли до висновку, що текст написано івритом.