Дартс: походження гри з метанням дротиків 

Першими гравцями у дартс були англійські лучники, які ще в часи Середньовіччя розважалися в пивницях метанням стріл у дерев'яну дощечку.

Схожу забаву практикували англійські та французькі солдати. У XIX столітті вони для метання в мішень використовували арбалетні болти. Їх запускали у дно перевернутої діжки або дерев'яну дощечку зі зрізу колоди.

Назва гри походить від слова dartboard, що означає "мішень". Воно пов'язане з терміном butt, що означає поле для тренування у стрільбі з лука.

У 1896 році тесля із графства Ланкшир Браян Гемлін розділив мішень на 20 секторів і запропонував нараховувати очки залежно від улучання в них. Але запатентувала гру інша людина – Томас Вільям Баклі.

На початку ХХ століття дартс виявився у вигнанні, оскільки азартні ігри в пабах Великобританії було заборонено законом. Власник пабу в місті Лідсі Джим Герсайд довів, що дартс – це вид спорту, а не азартна гра.

Для цього він запросив місцевого коваля Вільяма Енакіна, який, тричі метнувши дротики, поцілив у сектор із номером 20. Жодному з чиновників повторити цього не вдалося.

У 1927 році в Лондоні провели перший турнір із гри у дартс, а у 1954 році з'явилася Національна асоціація дартсу Великобританії.

Зараз для виробництва дартсу використовують різні матеріали. Але найкращим варіантом для диска вважають спресовані волокна агави, що росте у Китаї та Кенії.