"Вимушений переїзд – це серйозне випробування. Людина цього не планувала і не готувалася заздалегідь. А ще й у більшості чоловіки залишилися в Україні. Тож жінки мають самі за все відповідати. Багато вимушених переселенців відчувають емоційний і фізичний дискомфорт через нові умови, іншу мову, культуру, правила життя тощо. Невідомість і невизначеність лякають та погіршують стан людини", – зазначила Зорій.
За словами психологині, важливо розуміти, що процес адаптації у новій країні важливий, цього потрібно прагнути. Адаптація – це необхідність пристосуватися для виживання. Щоб зберегти себе, потрібно розробити план дій на період перебування в новому місці. Необхідно відповісти на запитання: "Що я можу зараз зробити? Яких зусиль можу докласти? Що мені до снаги?"
Важливо зрозуміти, які способи допомагають знімати психологічну напругу, і використовувати їх. Це можуть бути фізичні активності, прогулянки, ігри або навчання з дітьми, читання, збирання, вивчення чогось нового. Можна згадати, як вдавалося підтримувати свій емоційний стан у мирний час і що допомагало відновлювати сили. Якщо можливо, використовувати такі самі методи.
Необхідно відповідально поставитися до пошуку роботи з огляду на кілька факторів: спеціальність і досвід роботи; знання мови, якщо воно є принциповим; наявність дітей, яких треба з кимось залишити; бажання і рішучість опанувати нові навички або взятися за будь-яку нову роботу. Враховуючи ці моменти, можна починати пошук, наприклад, через знайомих, які теж перебувають у тій самій країні.
Корисно ходити до місць зустрічі українців, де люди обмінюються контактами, можуть дати поради, підказати, хто може запропонувати роботу. Такі зустрічі не лише розширять коло знайомств, а й дозволять обмінятись особистим досвідом адаптації на новому місці. Там буде можливість поділитися своїми емоціями, переживаннями, отримати й відчути підтримку.
Пошук роботи та освітніх програм одночасно можна проводити в онлайн-форматі та вибрати віддалені варіанти. Варто зважити, що багато європейських країн надає українцям можливість безплатно відвідувати мовні курси.
Стимулом до адаптації може стати турбота про своїх дітей. Дитина відчуває психологічний стан батьків, тому важливо бути врівноваженою і спокійною. Не треба забувати дослухатися до емоцій та думки дитини. Важливо пам'ятати, що переїзд для неї – теж стрес. Дитині потрібне спілкування, тому необхідно подбати про відвідування нею дитячого садка чи школи.
Щоб мінімізувати невизначеність, корисно планувати свій день і намагатися дотримуватися плану. У щоденник варто записувати і пункти, що стосуються побуту.
Важливо пам'ятати про три основні природні реакції на страх: бийся, тікай, замри.
"Ви можете "завмерти", чекаючи, коли все якось налагодиться без вашої участі, можете "бігти", уникаючи будь-якої дії, навіть важливої, як то пошук роботи або оформлення документів на отримання матеріальної допомоги, або ж можете "битися" – тобто намагатися пристосуватися в нових умовах, активно шукати задовільні варіанти для себе і своїх дітей", – пояснила психологиня.
Вона також порадила не ставити собі завищеної мети, а робити те, що можливо, тут і зараз.