ГОРДОН
 
 

Чому в повсякденному житті під час війни побільшало нецензурної лексики і як цього позбутися. Поради психологині

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Нецензурну лексику не варто робити звичкою
Нецензурну лексику не варто робити звичкою
Фото: depositphotos.com

Із початком повномасштабної війни нецензурні висловлювання в повсякденному житті почали лунати частіше, до того ж не лише на вулицях, а й з телеекранів, їх вводять у тексти пісень. Чому лайки стають повсякденністю і чи треба цього уникати, розповіла українська телеведуча та психологиня Юлія Зорій. Про це "ГОРДОН" 29 липня повідомила пресслужба ICTV.

"Перебуваючи в постійній напрузі від війни, наша психіка намагається захистити себе від зриву та неконтрольованих емоцій. Людині часто буває складно дібрати слово зі звичного лексикону, щоб описати свої враження та відчуття, а гостре слівце може добре впоратися із цим завданням. Отже, у ситуації, що склалася, табуйована нецензурна лексика виконує захисну функцію для психіки. Це своєрідна швидка розрядка для нервової системи", – пояснила психологиня.


Фото: depositphotos.com

Фото: depositphotos.com


За її словами, чуючи, як хтось матюкається, на підсвідомості стан цієї людини сприймають як упізнаваний і зрозумілий, тому може з'явитися бажання висловитися аналогічно.

Використання нецензурних виразів має певний антистресовий вплив, але до їх використання можна звикнути, і табуйована лексика залишиться в арсеналі використання й після перемоги.

"Чи залишаться з нами мати після перемоги, звісно, залежить від нас самих. Адже зараз лайка допомагає психіці, виконуючи функцію так званого заспокійливого, коли це дійсно необхідно. Однак, коли ці слова втрачають емоційне забарвлення, вони втрачають і свою силу. І, напевно, найкраще залишити їх війні, а в мирний час дотримуватися культури мовлення", – зазначила Зорій.


Фото: depositphotos.com

Фото: depositphotos.com


Вона порадила придумати власні висловлювання, якщо без гострого слова поки що обійтися не виходить. Матюки психологиня порекомендувала замінити кумедними українськими приказками, прислів'ями, окремими словами-замінниками.

"Вони і звучать інакше, і напругу знімають краще, і викликають усмішку. Загалом, коли людина перебуває у стресі і їй потрібно миттєво вихлюпнути емоцію, то нецензурне слово дає змогу позбутися агресії швидше. Але ми не повинні забувати, що і війна, і мат не є нормою нашого життя. Те, що зараз виконує захисну функцію, не має ставати частиною нашого звичного лексикону. Адже ми матюками не розмовляємо, а ситуативно позначаємо надзвичайний емоційний стан", – заявила психологиня.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 
 
 
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 

 
 
Більше матеріалів
 

Публікації

 
усі публікації