"Коли люди опиняються у відносній безпеці під час війни, у голові виникають запитання: "А чи нормально хотіти жити звичним життям?", "А чи нормально хотіти стрижку?", "Чи нормально гуляти з друзями?" – зазначила Зорій.
На її думку, так відбувається, тому що психіка людини адаптується до поганого.
"Важливо розуміти, що адаптація не означає звикання. Тому що війна – не норма нашого життя. Адаптація – це про те, що ніхто з нас не може бути на піку емоцій нескінченно. І в цьому випадку важливо не картати себе, а взяти відповідальність за своє життя, за свої дії", – зауважила вона.
Зорій порадила не сварити себе за бажання звичних речей із мирного життя.
"Сьогодні дуже важливо налагоджувати своє життя, хоч іноді відволікаючись від новин. Кожному з нас важливо дотримуватися режиму дня, планувати прості, побутові речі, повертатися до навчання, саморозвитку, приділяти час сім'ї, собі, друзям, продовжувати допомагати армії. Тому що проживання життя тут і зараз дозволяє на певний час дистанціюватися від болісних подій, щоб зібрати більше сил, щоб діяти далі", – пояснила вона.
Психологиня наголосила, що потрібно бути готовими до засудження, оскільки в когось цей процес адаптації психіки відбувається швидше, а в когось повільніше.
"Намагайтеся не приймати слова інших близько до серця. А якщо почали відчувати провину, зупиніться і запитайте себе: "Чому я це роблю?", "Яка моя ціль?", "Чому це важливо для мене?".
Чесні відповіді на ці запитання допоможуть прийняти ситуацію, оскільки процес прийняття є наступним кроком після шоку, заперечення, агресії та смутку.
"Це складно, але боротися з тим, на що ми не можемо вплинути, безрезультатно. Дайте собі усвідомити, що попереднє життя повною мірою не повернеться після війни. Нам треба прийняти нову реальність і адаптуватися до неї", – зауважила психологиня.