$41.28 €43.46
menu closed
menu open
weather -2 Київ
languages

Як під час війни не докоряти собі та іншим за бажання жити. Поради психолога

Як під час війни не докоряти собі та іншим за бажання жити. Поради психолога Важливо зрозуміти, що адаптація до війни не означає звикання до неї
Фото: depositphotos.com
Українська телеведуча і психологиня Юлія Зорій заявила, що прагнення повернутися до звичок мирного життя є нормальним для людської психіки, та розповіла, як спробувати у критичний час знайти баланс. Про це виданню "ГОРДОН" 1 липня повідомила пресслужба ICTV.

"Коли люди опиняються у відносній безпеці під час війни, у голові виникають запитання: "А чи нормально хотіти жити звичним життям?", "А чи нормально хотіти стрижку?", "Чи нормально гуляти з друзями?" – зазначила Зорій.

На її думку, так відбувається, тому що психіка людини адаптується до поганого.

"Важливо розуміти, що адаптація не означає звикання. Тому що війна – не норма нашого життя. Адаптація – це про те, що ніхто з нас не може бути на піку емоцій нескінченно. І в цьому випадку важливо не картати себе, а взяти відповідальність за своє життя, за свої дії", – зауважила вона.

Фото: depositphotos.com Фото: depositphotos.com

Зорій порадила не сварити себе за бажання звичних речей із мирного життя.

"Сьогодні дуже важливо налагоджувати своє життя, хоч іноді відволікаючись від новин. Кожному з нас важливо дотримуватися режиму дня, планувати прості, побутові речі, повертатися до навчання, саморозвитку, приділяти час сім'ї, собі, друзям, продовжувати допомагати армії. Тому що проживання життя тут і зараз дозволяє на певний час дистанціюватися від болісних подій, щоб зібрати більше сил, щоб діяти далі", – пояснила вона.

Психологиня наголосила, що потрібно бути готовими до засудження, оскільки в когось цей процес адаптації психіки відбувається швидше, а в когось повільніше.

Фото: depositphotos.com Фото: depositphotos.com

"Намагайтеся не приймати слова інших близько до серця. А якщо почали відчувати провину, зупиніться і запитайте себе: "Чому я це роблю?", "Яка моя ціль?", "Чому це важливо для мене?".

Чесні відповіді на ці запитання допоможуть прийняти ситуацію, оскільки процес прийняття є наступним кроком після шоку, заперечення, агресії та смутку.

"Це складно, але боротися з тим, на що ми не можемо вплинути, безрезультатно. Дайте собі усвідомити, що попереднє життя повною мірою не повернеться після війни. Нам треба прийняти нову реальність і адаптуватися до неї", – зауважила психологиня.