+1 Київ
Постаратися прийняти ситуацію, яка склалася, і бути чесними із собою
"Саме "прийняття" закономірно йде в ланцюжку переживання горя після шоку, заперечення, агресії, смутку. Це складно, але боротися з тим, на що ми не можемо вплинути, – безрезультатно. Дайте собі час на усвідомлення того, що попереднє життя повною мірою не повернеться після війни. Треба налаштовувати себе на прийняття нової реальності та адаптацію до неї", – заявила Зорій.
Потрібно запитати себе: "Чому мені чи моїй сім'ї зараз це необхідно? Що буде зі мною, якщо ми продовжимо собі забороняти жити тут і зараз?" Необхідно усвідомити, що життя вже йде, не зупиняючись і ніхто не може гарантувати безпечне "завтра". І якщо воно не залежить від людини в умовах війни, то зробити кращим "сьогодні" – під силу.
Іти маленькими кроками
Після життєвого застою можна спробувати розпочати планувати поступово. Для початку – побутові справи: прибирання, ревізію шаф, складання меню для сімейних обідів. Процес планування допоможе відволіктися, а виконання цих завдань поступово повертатиме у звичний ритм життя. Після реалізованих планів важливо не забувати хвалити себе.
Фото: depositphotos.com
Виконавши першочергові дрібні завдання, можна переходити до глобальніших планів. Наприклад, до здобуття нових навичок, продовження навчання, розвитку у своєму хобі.
Обмежити потік інформації та повернути фізичну активність
Важливо дозувати час перегляду новин. Не перевірені джерела слід відкинути зовсім, оскільки вони можуть лише посилити ступінь тривожності.
Будь-яка фізична дія допоможе знизити емоційне навантаження, тому важливо залишати час і налаштувати себе на зарядку, прогулянку, пробіжку або заняття спортом.
Не замикатися і дозволити собі мріяти
Якщо тривога та страх беруть гору, не варто тримати переживання у собі. Своїми думками можна поділитись із близькими. Це допоможе легко пережити кризовий момент.
Важливо дозволити собі мріяти і будувати далекосяжні плани. Це дає надію на майбутнє та налаштовує на позитивний лад.
Фото: depositphotos.com
"Будьте готові, що вас можуть засуджувати, звинувачувати. На жаль, це найпростіший спосіб дати волю своїй агресії. За можливості мінімізуйте спілкування з такими людьми і пам'ятайте, що це лише ваше життя, і ви несете відповідальність за нього. Ваша мета – зберегти себе, знову навчитися жити максимально комфортно і щасливо, наскільки це можливо, і наскільки це дозволяють умови, у яких ви перебуваєте. Не дайте збити себе із цього шляху", – зазначила психологиня.
