Вербна неділя: традиції та походження свята 

Вербною називають неділю за тиждень до Великодня. Також цього дня святкують вхід Господній до Єрусалима.

Згідно зі Святим Письмом, цього дня Ісус Христос виїхав верхи на віслюку з Віфанії. Там, згідно з переказами, він здійснив диво, воскресивши з мертвих свого друга Лазаря. Ця подія відбулася в суботу, яку почали називати Лазаревою.

У православній традиції символом свята є верба, оскільки гілки цього дерева розквітають навесні.

Після Вербної неділі починається Страсний тиждень, який передував страті Ісуса Христа, а закінчився святом Воскресіння – Великоднем.

Вербну неділю вважають великим релігійним святом. Цього дня в церквах правлять служби. Віряни приносять у храм гілочки верби й освячують їх. Гілки символізують перемогу життя над смертю.

У народній традиції було заведено зберігати освячені гілки весь рік, ними прикрашали ікони на покуті хати. Освятивши вербу, нею злегка били родичів і близьких зі словами "Не я б'ю – верба б'є". Такі дії вважають благословенням на здоров'я і захистом від лиха на весь рік.

Цього дня намагалися не сваритися, нікого не обговорювати й зазвичай не працювали. Святкового столу не накривали, оскільки ще тривав піст, але за тиждень до Великодня давали послаблення посту: можна було їсти рибу.