Вербною називають неділю за тиждень до Великодня. Також цього дня святкують вхід Господній до Єрусалима.
Згідно зі Святим Письмом, цього дня Ісус Христос виїхав верхи на віслюку з Віфанії. Там, згідно з переказами, він здійснив диво, воскресивши з мертвих свого друга Лазаря. Ця подія відбулася в суботу, яку почали називати Лазаревою.
У православній традиції символом свята є верба, оскільки гілки цього дерева розквітають навесні.
Після Вербної неділі починається Страсний тиждень, який передував страті Ісуса Христа, а закінчився святом Воскресіння – Великоднем.
Вербну неділю вважають великим релігійним святом. Цього дня в церквах правлять служби. Віряни приносять у храм гілочки верби й освячують їх. Гілки символізують перемогу життя над смертю.
У народній традиції було заведено зберігати освячені гілки весь рік, ними прикрашали ікони на покуті хати. Освятивши вербу, нею злегка били родичів і близьких зі словами "Не я б'ю – верба б'є". Такі дії вважають благословенням на здоров'я і захистом від лиха на весь рік.
Цього дня намагалися не сваритися, нікого не обговорювати й зазвичай не працювали. Святкового столу не накривали, оскільки ще тривав піст, але за тиждень до Великодня давали послаблення посту: можна було їсти рибу.