+19 Київ
Юрій Луценко обіймає посаду генпрокурора України із травня 2016 року. До цього тричі був народним депутатом (востаннє обрано до Ради у 2014-му за списком Блоку Петра Порошенка). У 2005–2006 та 2007–2010 роках був міністром внутрішніх справ. Брав активну участь у Помаранчевій революції 2004 року і Революції гідності (2013–2014 років).
У 2012 році його було засуджено до чотирьох років в'язниці за обвинуваченням у перевищенні службових повноважень та заволодінні державним майном (перебував під вартою із грудня 2010-го). У квітні 2013-го Луценка було звільнено з колонії на підставі указу про помилування тодішнього президента Віктора Януковича. За рік, після Революції гідності, Печерський райсуд скасував вирок Юрієві Луценку.
11 червня 2019 року президент України Володимир Зеленський робив подання до Ради про звільнення Луценка з посади генпрокурора. Однак, як заявив голова комітету з питань забезпечення правоохоронної діяльності, народний депутат від "Батьківщини" Андрій Кожем'якін, у поданні не було зазначено жодної з передбачених законодавством підстав для відставки. Парламент цього подання не розглядав.
6 серпня Луценко заявив, що піде у відставку після початку роботи Верховної Ради нового скликання, перше засідання якої відбулося сьогодні, 29 серпня.
